Гімназія №8 Олександрійської міської ради Кіровоградської області

 





Безпека життя та здоров'я

25 квітня - Всесвітній день боротьби з малярією

Малярія – це інфекційне захворювання, яке спричиняють найпростіші з роду плазмодіїв. Передається людині при укусах комарів роду Anopheles (так званих «малярійних комарів»). Його симптомами є гарячка, озноб, сильне потовиділення, головний біль, ломота, нудота і блювання. Іноді ці симптоми можуть проявлятися кожних 48-72 години, залежно від того, яким є збудник хвороби і як довго людина хворіє на цю недугу.

Осередки малярії з високою ураженістю населення існують в Африці, Південно-Східній Азії, Південній Америці. Останнім часом через світову політичну та економічну кризу, військові конфлікти, розвиток міжнародного бізнесу й туризму відбулося активне розповсюдження малярії на вільні від неї території.

Ситуація із захворюваністю на малярію в світі, зокрема й в Україні, залишається нестійкою. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 2022 році було зареєстровано 249 мільйонів випадків малярії, померло 608 тисяч осіб у порівнянні з 44 тис. осіб у 2016 році.

На жаль, завезенню малярії на територію України запобігти неможливо, вся відповідальність за власне здоров’я покладається на плечі кожного з нас. Вакцина проти цього захворювання вже існує, однак вона використовується лише для діток першого року життя у країнах Африки, де малярія є основною причиною дитячої смертності. Людям, які планують вирушати в країни, потенційно небезпечні щодо малярії, слід відвідати свого лікаря, який проконсультує та допоможе підібрати протималярійні препарати, адже необхідно проводити хіміопрофілактику, і, що особливо важливо, відповідно до рекомендацій ВООЗ, її слід починати за один тиждень до виїзду, протягом всього терміну перебування на небезпечній території та протягом 4 тижнів після повернення.

Пам’ятайте, для попередження захворювання важливими залишаються профілактичні протималярійні заходи, а саме: використання проти москітних сіток оброблених інсектицидами тривалої дії та за необхідності використання репелентів в приміщенні. Проведення гідротехнічних робіт на водоймищах розташованих в населених пунктах та місць масового відпочинку (розчистка, наповнення русла, окошування берегів, укріплення берегової зони, проведення обробки водойм репелентами та інше) направлених для зменшення зон виплоду комарів.

Бережіть себе та будьте здорові!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Питна вода - найважливіший фактор здоров'я людини

  Вода! В тебе нема ні смаку, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуєшся, не відаючи, що ти таке. Не скажеш, що ти необхідна для життя, ти —  саме життя, ти — найбільше багатство на Землі, але й найвибагливіше...

Антуан де Сент-Екзюпері

          Питна вода – найважливіший фактор здоров’я людини. Жодний життєво важливий процес не може відбуватися без води, жодна клітина не може обійтися без водного середовища. Встановлено, що 80% усіх хвороб в світі пов'язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних та екологічних норм водозабезпечення.

           За даними ВООЗ  25% населення планети постійно перебуває під загрозою хвороб, пов’язаних зі споживанням недоброякісної питної води. Для України забезпечення населення якісною питною водою є однією із найбільш пріоритетних проблем, адже за рівнем водозабезпечення ми посідаємо одне з останніх місць серед країн Європи. Ця проблема стосується як централізованого, так і нецентралізованого водопостачання.

             Але на сьогодні привертає на себе увагу та викликає занепокоєння збільшення кількості спалахів гострих кишкових інфекцій в Україні, фактором передачі збудника яких стала недоброякісна питна вода. Тому для виробництва питної води слід надавати перевагу воді підземних джерел питного водопостачання, надійно захищених від біологічного, хімічного та радіаційного забруднення. Втім, за  нинішніх реалій, відмічається дефіцит водних ресурсів належної якості та достатньої кількості. Проблема якості та  безпеки для  здоров’я населення питної води була завжди актуальною і  надзвичайно гострою. І якщо в Європі вже давно відмовилися від вживання води з колодязів, то в Україні вони є основним джерелом питної води для майже 75% сільського населення.

          Тож, питна вода, призначена для споживання людиною, повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.  Проте переважна кількість населення користується питною водою з джерел нецентралізованого водопостачання – шахтних колодязів чи артезіанських колодязів, в яких питна вода характеризується значним вмістом в ній нітратів, завищеного вмісту загального мікробного числа  та вмісту бактерій групи кишкової палички, все це може відзначитись на стані здоров’я людини та привести до виникнення гострих кишкових захворювань. Крім кишкових інфекцій, через питну воду можуть передаватись також захворювання на туляремію, лептоспіроз, сибірську виразку, тощо.

           Інфікування води в колодязях збудниками кишкових інфекцій та іншими хвороботворними мікроорганізмами відбувається при потраплянні в неї виділень хворих і бактеріоносіїв різними шляхами: при просочуванні у воду колодязя господарсько- побутових стічних вод, води при пранні білизни, вмісту вбиралень, вигрібних ям, тощо.  Забруднення води має місце також і в тих випадках, коли недалеко від колодязів розташовані приміщення для свійських тварин та водопій, коли в колодязі потрапляють трупи гризунів, деякі з яких можливо, були хворі на різні інфекції. Вода в колодязях може інфікуватись і через відра, якими користуються для забору води. У зв’язку з цим, окремої уваги заслуговує питання правильного місця розміщення та облаштування криниць. Перш за все, потрібно звернути увагу на місце розміщення криниці, яке повинно бути на підвищеній місцевості, на відстані не менше 50 м від вигрібних ям, гноярок, ферм, інших джерел забруднення ґрунту. Стінки криниць повинні бути щільними без тріщин, висота криниці над землею – не менше 0,8 м,  дно бажано вкрити шаром піску, гравію чи щебню товщиною 20-30 см.

          Для підйому води із колодязя використовується коловорот з відром для загального користування. Проте, за можливості краще застосовувати насоси. Зливна труба насоса повинна мати гачок для підвішування відра.

          Територію навколо шахтного колодязя потрібно утримувати в чистоті. Навколо криниці облаштовується глиняний «замок» глибиною 2 м та шириною 1 м, а також відмостка з цегли або каміння, забетонована чи заасфальтована, шириною 2 м з нахилом близько 0,1 м від криниці, зверху облаштовуються кришка та навіс.

           Кринична вода повинна бути прозора, без запаху, смаку й кольору. Якщо хоча б один критерій не відповідає нормі, терміново потрібно приступати до очищення (санації) колодязя. Очищати його потрібно щороку. Воду при цьому використовувати не можна, особливо якщо вона призначена для пиття.

          Профілактична санація шахтних колодязів включає очищення, ремонт та дезінфекцію. Спочатку колодязь повністю звільняють від води за допомогою насоса або відер. Перед тим як спуститись у колодязь, необхідно з’ясувати наявність у ньому вмісту вуглекислого газу. Для цього на дно колодязя опускають запалену свічку у відрі. Якщо вона гасне, то спускатись у колодязь небезпечно.

           Видаляють забруднення, сторонні предмети, намул, інші відкладення на стінах колодязя і з його дна. Стінки очищують від обростання, за потреби - ремонтують. Після чого здійснюють дезінфекцію - розчин наносять на стінки колодязя будь-яким підходящим способом: за допомогою розпилювача, пензлем, валиком. З цією метою можна застосовувати дозволені Міністерством охорони здоров’я України препарати, які внесено у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів,  попередньо уважно вивчивши інструкцію (регламент) застосування препарату. Дезінфекційні засоби випускаються у вигляді таблеток, що добре розчиняються у воді, серед них добре відомі: «Акватабс-8,68», «Жавель-клейд», та інші. Завершивши дезінфекцію зрубу, необхідно почекати, доки не набереться колодязь водою. Після чого рекомендовано дезінфікувати водну частину колодязя.

          Після проведених робіт відкачування води з криниці доведеться повторити кілька разів, поки запах дезінфекційного засобу  вивітриться або хоча б не послабшає до прийнятного рівня. Однак протягом наступних одного-двох тижнів воду перед вживанням рекомендується все ж прокип'ятити.

          Варто також дослідити пробу води у атестованій лабораторії на визначення фізико-хімічних та мікробіологічних показників. Обов'язково слід переконатися, що очищення колодязя привело до бажаного результату і в розпорядженні власників будинку з'явилася чиста колодязна вода.

          Тай взагалі, не лінуйтеся перевіряти зайвий раз якість води, можливо, це допоможе уникнути великих неприємностей згодом. Адже мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичних властивостей води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини. Тож,  бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області


Нітрати в ранніх овочах – небезпека для здоров’я

Ранні овочі та зелень – бажане природне джерело поповнення вітамінами нашого організму після зими. Але потрібно пам’ятати, що вони можуть не лише принести користі для здоров’я, а й нашкодити йому через підвищений вміст нітратів. Саме ці хімічні речовини часто використовують для прискорення росту й дозрівання рослин, особливо – тепличних.
Нітрати в основному накопичуються в коренях, коренеплодах, стеблах, черешках і великих жилках листя. Більше їх у зелених плодах, ніж у стиглих. У сільськогосподарських рослинах найбільше нітратів міститься в салаті (особливо тепличному), редьці, петрушці, редисці, столовому буряку, капусті, моркві, кропі: В буряках і моркві більше нітратів у верхній частині коренеплоду, а в моркві також і в серцевині його, в капусті - в качані, в товстих черешках листя і у верхніх листках. З'ясовано також, що у всіх овочів і плодів найбільше міститься нітратів в їх шкірці.

            Найнижчу кількість (до 150 мг/кг) можуть накопичувати помідори, солодкий перець, картопля, пізня морква, горох, часник, ріпчаста цибуля. Середню (до 700 мг/кг) – огірки, кабачки, гарбуз, рання морква, осіння цвітна капуста, патисони, пізня білоголова капуста, щавель, зелена цибуля, цибуля-порей, корінь петрушки. Високу (до 1500 мг/кг) – столовий буряк, броколі, рання білокачанна та цвітна капуста, кольрабі, корінь селери, хрін,                     ріпа, редька (відкритий ґрунт), зелена цибуля, ревінь. Максимальну                 (до 4000 мг/кг) – листовий буряк, шпинат, редиска, кріп, салат, селера, пекінська капуста, зелень петрушки.

         Відповідно до норм Всесвітньої організації охорони здоров’я допустима добова норма нітратів для дорослої людини становить 5 мг на 1 кг ваги.

         При невеликому споживанні нітратів з їжею, вони не накопичуються, легко і швидко виводяться з організму, але якщо їх багато, то:

1. Нітрати під впливом ферменту нітратредуктази відновлюються до нітритів, які взаємодіють з гемоглобіном крові і окислюють в ньому 2-х валентний залізо в 3-х валентний. В результаті утворюється речовина метгемоглобін, який вже не здатний переносити кисень. Тому порушується нормальне дихання клітин і тканин організму (тканинна гіпоксія), в результаті чого накопичується молочна кислота, холестерин, і різко падає кількість білка.

2. Нітрати сприяють розвитку патогенної кишкової мікрофлори, яка виділяє в організм людини токсини, в результаті чого відбувається отруєння організму.

3. Нітрати знижують вміст вітамінів в їжі, які входять до складу багатьох ферментів, а через них впливають на всі види обміну речовин.

4. При тривалому надходженні нітратів в організм людини зменшується кількість йоду, що призводить до збільшення щитовидної залози.

5. Встановлено, що нітрати сильно впливають на виникнення ракових пухлин в шлунково-кишковому тракті у людини.

Способи зменшення шкоди нітратів в рослинах на організм людини:

1. Термічна обробка овочів (мийка, варіння, смаження, тушкування і бланшування). При вимочуванні нітрати зменшуються на 20-30%, а при варінні на 60-80%. У капусті - на 58%, столовому буряці - на 20%, картоплі - на 40%. При цьому слід пам'ятати, що при посиленій мийці і бланшуванні овочів в воду йдуть не тільки нітрати, а й цінні речовини: вітаміни, мінеральні солі.

2. Щоб знизити кількість нітратів в старих бульбах картоплі, його бульби слід залити 1 % розчином кухонної солі. При цьому слід пам'ятати, що картопляний відвар в їжу використовувати не можна, тому що при варінні нітрати переходять у відвар. При приготуванні пюре з картоплі краще використовувати кип'ячене молоко, а не воду, в якій варилася картопля.

3. У патісонів, кабачків і баклажанів необхідно зрізати верхню частину, яка примикає до плодоніжки.

4. Так як нітратів більше в шкірці овочів і плодів, то їх (особливо огірки і кабачки) треба очищати від шкірки, а у пряних трав треба викидати їх стебла і використовувати тільки листя.

5. У огірків, буряка, редьки до того ж треба зрізати обидва кінці, тому що тут найвища концентрація нітратів.

6. Зберігати овочі і плоди треба в холодильнику, тому що при температурі + 2 С неможливо перетворення нітратів в більш отруйні речовини - нітрити.

7. Щоб зменшити вміст нітритів в організмі людини треба в достатній кількості використовувати в їжу вітамін С (аскорбінову кислоту) і вітамін Е, тому що вони знижують шкідливий вплив нітратів і нітритів.

8. З'ясовано, що при консервуванні зменшується на 20-25% вміст нітратів в овочах, особливо при консервуванні огірків, капусти, тому що нітрати йдуть в розсіл і маринад, який треба виливати при вживанні консервованих овочів в їжу.

9. Салати слід готувати безпосередньо перед їх вживанням і відразу з'їдати, не залишаючи їх зберігається, тому що відбувається накопичення нітратів.

10. При зберіганні овочів у відкритих ємностях разом з гнилими овочами збільшується вміст нітратів в них. Не слід переробляти коренеплоди моркви або плоди томатів, пошкоджені гниллю. Не можна зберігати овочі биті, пошкоджені.

Купуючи овочі по сезону, віддавайте перевагу дозволеним для торгівлі місцям. На овочевих ринках вимагайте висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. 

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

Весняний благоустрій - не привід спалювати залишки рослинності

З настанням весняної пори люди починають метушитись на власних подвір’ях та присадибних ділянках – обрізання дерев та кущів, прибирання бадилля, чагарників, торішнього листя тощо. Поруч з цим активізується й «народний» метод утилізації такого сміття – спалювання. Як наслідок, щільна завіса диму огортає вулиці та населені пункти в цілому, стає неможливо дихати чистим повітрям та перебувати надворі.

Така безвідповідальна діяльність спричинює ряд вкрай важких наслідків як для довкілля, так і самої людини. Зокрема під час спалювання рослинності, на якій накопичився пил та інші шкідливі речовини (наприклад, викиди автомобілів та підприємств), в повітря виділяється дим з частинами оксиду азоту, вуглецю, чадного газу та сполуками важких металів. До того ж разом із рослинами до багаття може потрапити інше сміття, яке збільшує небезпеку для здоров’я. У результаті серед людей збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів, серцево-судинної системи та алергічних реакцій.

Варто пам’ятати, що навесні рослинні залишки здебільшого вологі, а тому замість їх швидкого горіння виникає тління, яке стає причиною утворення бензопірену – речовини, що здатна викликати онкологічні хвороби.

Деякі люди вважають, що випаливши навесні суху траву пришвидшать ріст нової. Але це міф, через який лише збільшується ймовірність нищення флори й фауни. Зокрема під час горіння рослинності можуть гинути корисні комахи, які ще не прокинулись після зими чи ґрунтотворні мікроорганізми. А у випадках вже неконтрольованого перекидання вогню на лісові масиви, поля, полезахисні лісосмуги – гине вся екосистема (дикі тварини, місця гніздівлі птахів, дерева та чагарники).

Також спалювання рослинних решток призводить до збідніння ґрунту, нищення насіння трав’яних рослин, негативно впливає на кореневу систему дерев та кущів.

То що ж робити з зібраним листям, травою чи гіллям?

Існує декілька найпоширеніших методів. Так із решток листя, трави та бадилля можна зробити компост, який стане справжнім добривом для ваших сільськогосподарських чи декоративних рослин. Для утилізації різних чагарників, зрізаного гілля та невеликих стовбурів дерев у деяких громадах області використовують спеціальні подрібнювачі. Серед варіантів є й звичайне вивезення рослинності на полігон для твердих побутових відходів.

Тож турбуючись про благоустрій території не забувайте за збереження довкілля, свого здоров’я та здоров’я інших громадян.

Головне управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Ротавірус - гостра сезонна вірусна інфекція

Ротавірусна інфекція – одна із форм кишкової інфекції, збудником якої є ротавірус людини з роду Rotavirus. Здебільшого ротавірусна хвороба виникає в холодну пору року (з листопада по квітень). Схильні до захворювання люди в будь-якому віці, але найчастіше хворіють діти. Для дітей вікового періоду до 3 років ротавірус становить найбільшу небезпеку, оскільки може спричинити токсикоз, дегідратацію різного ступеня, появу судом на тлі гіпертермії та інші симптоми.

Джерелом ротавірусної хвороби є хвора людина або здоровий вірусоносій. Розмножується вірус у клітинах слизової оболонки шлунково-кишкового тракту і виділяється з калом. Заразитися ротавірусом можна з перших днів хвороби, вірус починає виділятися вже через 12 годин після зараження. А основним механізмом передачі є фекально-оральний: їжа і брудні руки, некип'ячена вода, а також звичайний повітряно-крапельний шлях передачі. Інкубаційний період триває 5 днів. Ранніми ознаками ротавірусної інфекції є різке підняття температури і блювання, пізніше з’являється тривала діарея. Може також спостерігатись біль у животі. Основну небезпеку становить зневоднення організму, що відбувається внаслідок частих блювань та проносу.

За даними МОЗ України в січні 2024 році в Одесі та Запоріжжі виявили спалахи ротавірусної інфекції. Упродовж 19-25 січня в Одесі було госпіталізовано п’ятьох дітей, які відвідували один дошкільний заклад, де наразі тривають протиепідемічні заходи. Також спалах ротавірусної інфекції було зафіксовано в Запорізькій області, захворіли 17 дорослих. Це 15 пацієнтів та 2 співробітники одного з медзакладів закритого типу. Епідрозслідування триває, встановлено коло контактних осіб.

В минулому році в Україні було зафіксовано 3000 випадків ротавірусної інфекції. Тож Олександрійське районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області нагадує, як можна запобігти цій інфекції.

Щодо профілактики ротавірусної інфекції, єдиний ефективний шлях – вакцинація. В Україні щеплення проти ротавірусної інфекції належить до рекомендованих, тобто вакцинуватись можна за власні кошти. Вакцинувати дитину потрібно у віці від 6 до 32 тижнів від народження. Вакцина вводиться через рот двічі з інтервалом не менше місяця.

Неспецифічна профілактика полягає у дотриманні правил особистої гігієни (миття рук після відвідування туалету та громадських місць, перед їжею), а також правил обробки їжі і води.

Дотримання цих нескладних правил у побуті надійно захистить вас від захворювання на ротавірусну інфекцію. Якщо ж захворювання не вдалося уникнути, то не займайтеся самолікуванням. При появі перших симптомів інфекційного захворювання негайно зверніться за медичною допомогою в лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання. В разі правильного лікування в більшості випадків прогнози сприятливі, людина повністю одужує без будь-яких наслідків. При цьому у неї виробляється імунітет (з’являються специфічні антитіла) та при наступному контакті з ротавірусом захворювання не виникає.
Будьте здорові! Бережіть себе і своїх близьких!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

ЗДОРОВЕ ХАРЧУВАННЯ дитини: КОРИСНІ ПОРАДИ Й ЛАЙФХАКИ

Правильне харчування - запорука гарного самопочуття, енергійності та чудового настрою. Також не викликає сумніву, що збалансоване харчування важливе для фізичного та розумового розвитку дитини. Адже вживання правильних продуктів допомагає підтримувати оптимальну вагу, знижує ризик виникнення цукрового діабету та хвороб серцево-судинної системи. У поєднанні із активним способом життя, воно сприяє збереженню здоров’я – у дитинстві та майбутньому. 

До основних принципів здорового харчування відносяться:

Принцип 1 - енергетична цінність раціону повинна відповідати енерговитратам організму – це запорука стабільної нормальної ваги.  Якщо їсти багато, вживати продукти з великою кількістю калорій і при цьому мало рухатись, виникне енергетичний дисбаланс – цього слід уникати.  

Принцип 2 - у добовому раціоні потрібно дотримуватись кількісного та якісного співвідношення продуктів за основними харчовими та біологічно активними речовинами.  

Принцип 3 -  перевагу слід надавати свіжоприготованій їжі з мінімальним додаванням солі, цукру та тваринних жирів. 

Принцип 4 -  слід дотримуватись режиму харчування та не забувати про здорову харчову поведінку. 

Принцип 5 - ретельне дотримання правил безпеки харчування має супроводжувати дітей кожного дня.  

Необхідною умовою для повноцінного розвитку дитини є  збалансоване за складом нутрієнтів харчування, що забезпечує організм необхідною кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінералів, вітамінів і покриває енерговитрати організму:

  • у молодших школярів (7–10 років) — 2100 ккал на добу;
  • у дітей середнього шкільного віку (11–13 років) — 2300 ккал на добу для дівчаток та 2400 для хлопчиків;
  • у підлітків (14–17 років) — 2400 ккал на добу для дівчат та 2700 ккал для юнаків.

При цьому треба враховувати, що потреба в енергії може суттєво збільшуватися при регулярних інтенсивних фізичних навантаженнях.

Як зазначають учені, кожен прийом їжі та тарілка, яку ви ставите на стіл собі та своїм дітям, повинні містити:

1/2 вживаних продуктів мають складати овочі та фрукти. Більшість з них – у сирому вигляді. Бажано, щоб фрукти та овочі були сезонними. Зауважте, що картопля не відноситься до таких овочів, оскільки містить мало клітковини та має високий вміст крохмалю.

1/4 частина – цільнозернові продукти. До них відносять хліб з цільнозернової пшениці та висівок, макаронні вироби з борошна грубого помелу, різноманітні каші.

1/4 частина – здорові джерела білку. Це, в першу чергу, риба, м’ясо, птиця, яйця, бобові та горіхи, необхідні для життєдіяльності організму та росту дитини.

Не менш важливим для розвитку дитячого організму є питний режим. Дитина має пити воду протягом усього дня. При цьому важливо не суворо дотримуватись вікових норм, а орієнтуватися на відчуття спраги та пити тоді, коли хочеться. Якщо природне відчуття нестачі рідини притуплене (таке нерідко трапляється), слід привчати себе випивати кілька склянок води протягом дня. Робити це можна за будильником або завантаживши на телефон застосунок для контролю водного балансу. Через кілька місяців ви помітите, як регулярно виконувана дія перетворилася на корисну звичку.

Звернути увагу необхідно і на графік харчування школяра, адже у кругообігу уроків, гуртків та секцій дитина не завжди знаходить час на їжу, таку важливу для підтримання добової енергії. Рекомендується дотримуватись інтервалів між прийомами їжі не не більше 3,5–4 годин. Тобто в середньому у дитини протягом доби повинно бути 4-5 прийомів їжі.

         Дуже важливо, щоб шкільні перекуси не складалися з шкідливих снеків, які містять багато цукру, солі та жиру. У якості корисних перекусів можна використовувати фрукти та ягоди, сухофрукти та горіхи, цукерки із сухофруктів у помірній кількості, несолодкий йогурт зі свіжими фруктами, коктейль з улюбленого фрукта й молока або йогурту, лаваш із вареною куркою, крекери із сирною намазкою й огірком.

         Пропонуємо взяти за правило три кити свідомого підходу до харчування:

  1. Їмо в тиші (без телевізора, телефона чи планшета).
  2. Беремо перекуси із собою.
  3. Вживаємо різноманітні корисні продукти щодня.

Нехай ці поради завжди будуть у вас під рукою та стануть путівником у світ здорового харчування!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

Менінгококова інфекція: захистіть себе

Менінгококова інфекція - антропонозне інфекційне захворювання, яке викликається менінгококами (Neisseria meningitidis).

Головна зброя збудника – ендотоксин, який формує клінічні ознаки. Найчастіше це менінгококовий менінгіт та менінгококовий сепсис.

Менінгіт - це запалення мозкових оболонок, що покривають головний і спинний мозок. Найбільш поширеними симптомами є головний біль, ригідність м'язів шиї, гарячка, блювання, висип, який не зникає при дотику, сплутаність свідомості. При своєчасному зверненні до лікаря і правильних лікувальних діях хвороба успішно лікується.

Окрім менінгіту, найнебезпечнішою формою менінгококової інфекції є менінкококцемія (менінгококовий сепсис), яка може вбити дитину за добу. Крім важкого стану дитини, важливою ознакою є геморагічний висип, який часто спостерігається на шкірі сідниць, а потім розповсюджується на тулуб та все тіло, після чого настає порушення свідомості і психіки (сопор, кома, марення, збудження) та протягом 2-3 годин може наступити смерть

Менінгококова інфекція є однією з найнебезпечніших інфекційних хвороб, яка поширена майже в усіх країнах світу.

Щороку в світі реєструють до 500000 випадків менінгококової інфекції, 10% летальні випадки.

Згідно зі статистичними даними Центру громадського здоров’я МОЗ України за 11 місяців 2023 року в Україні було зареєстровано 143 випадки захворюваності на менінгококову інфекцію, для порівняння, за аналогічний період 2022 року було зареєстровано 82 випадки.

Джерелом інфекції є хворі та носії менінгококової інфекції, які становлять найбільшу епідемічну небезпеку, оскільки не виявляються своєчасно через надзвичайну схожість з іншими гострими респіраторними інфекціями. Менінгокок проникає в організм людини повітряно-крапельним шляхом через слизові оболонки дихальних шляхів при поцілунках, кашлі, чханні розмові.

Основними профілактичними заходами менінгококової інфекції є раннє виявлення та ізоляція хворих, санація виявлених бактеріальних носіїв, дотримання правил особистої гігієни:

- не користуватися чужою помадою, зубною щіткою, не курити одну сигарету;
- регулярно провітрювати та проводити вологе прибирання у приміщеннях;
- вести здоровий спосіб життя;
- у сім’ях, де є маленькі діти, обмежувати їх відвідування сторонніми особами;
- у період сезонного підвищення захворюваності слід обмежити відвідування місць з великим скупченням людей.

Найкращим захистом від менінгококової інфекції є вакцинація. В Україні специфічна профілактика проти менінгококової інфекції належить до рекомендованих. Вакцинацію дорослих і дітей з метою профілактики, а також за епідемічними показниками, здійснюють відповідно до наказу МОЗ України
від 11.08.2014 № 551 «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні» .

Пам’ятайте: не слід займатись самолікуванням. При найменших проявах хвороби негайно звертайтесь до лікаря. Вчасно надана допомога збереже не тільки ваше здоров’я, але й життя.

Олександрійське районне управління
 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

Радон: ризик і захист

Донедавна вважалося, що головну небезпеку для здоров’я людини становлять, насамперед, три чинники: забруднені повітря, вода і ґрунт. Зараз до них додається радон. Причому, якщо від загазованого повітря вулиць можна зачинити вікна у своєму домі, можливо встановити очисник повітря, то від радону у такий спосіб не заховаєшся.

Під загальною назвою «радон» об’єднано радіоактивні гази радон (Rn-222) і торон, що утворюються внаслідок розпаду природних урану, торію й радію. Ця невидима речовина не має ні запаху, ні кольору, ні смаку. Основним елементом спектру випромінювання радону є альфа-частинки (протони і нейтрони), які дуже згубно впливають на клітини організму. У свою чергу радіоактивний газ і сам розпадається, утворюючи полоній, свинець, вісмут та інші дочірні продукти, які теж шкідливі для організму.

У найбільших обсягах радон зустрічається в уранових копальнях. Але від нього, якщо не дотриматися запобіжних заходів, не застраховані будь-які будівлі. Цей газ проникає в приміщення кількома шляхами: з підстилаючих ґрунтів, будівельних матеріалів і конструкцій, з водою, що видобувається з підземних джерел, з блакитним паливом, завдяки якому ми готуємо страви на газовій плиті. Присутній він і в складі атмосферного повітря.

Радон у сім з половиною разів важчий за повітря, тому часто накопичується у підвалах, одноповерхових будинках, на перших поверхах будівель. Але це не означає, що мешканці квартир на вищих поверхах убезпечені від нього. Ситуацію ускладнює використання металопластикових вікон, які в закритому положенні не мають жодної шпарини для хоч якоїсь вентиляції. За таких обставин на будь-якому поверсі концентрація радону може збільшуватися.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я переконані, що якість повітря всередині житла є важливішою для здоров’я людини і її благополуччя, ніж поза ним. Одним з основних показників, який характеризує житло, є необхідний об’єм повітря на кожну людину. Фахівці вважають, що оптимальною є оселя площею не менше 17,5 кв.м на людину і висотою не менше трьох метрів. За таких умов об’єм повітря на одну людину дещо перевищує 50 кубічних метрів. Слід зауважити, що в приміщеннях з поганою вентиляцією радон практично присутній постійно.

Атоми радону приєднуються до частинок пилу й утворюють у приміщенні такий собі радіоактивний аерозоль. Вдихаючи його, за одну хвилину легені людини бомбардують мільйони радіонуклідів. Тому дихальна система є найвразливішою. Багато вчених вважають це опромінення другою за значенням (після куріння) причиною виникнення раку легенів.

Крім того, злісні атоми вибірково накопичуються в деяких органах і тканинах, особливо в гіпофізі і корі надниркових залоз, які визначають гормональну активність організму та регулюють діяльність вегетативної нервової системи, концентруються також у серці, печінці та інших життєво важливих органах. Особливо радон небезпечний для дітей, оскільки дитячий організм вразливіший.

Також слід обмовитися, що концентрація радону залежить не лише від ґрунтів, а й пори року, часу доби, погоди, клімату тощо. Наприклад, у нашому кліматі радіоактивного газу в житлі менше влітку і більше взимку, бо за холодної пори кімнати гірше провітрюються.

Що робити, аби убезпечити від впливу радону себе і своїх близьких:

Найперше варто виявити небезпечні рівні речовини прямим вимірюванням. Як це краще зробити, можна з’ясувати в Кіровоградській регіональній державній лабораторії Держпродспоживслужби. В Україні безпечні такі норми: 100 Бк/м3 для існуючих будівель і 50 Бк/м3 для дитячих закладів і новобудов.

Якщо ваш дім побудований на радононебезпечній ділянці - це не означає, що жити там не можна. Спеціалісти радять добре ізолювати від землі підлогу будинку, максимально закрити щілини в підлозі та загерметизувати місця підводу комунікацій. Для цього згодяться плити, бітум, лінолеум, червона глина. Слід також надійно герметизувати підвали і напівпідвали. Водночас треба взяти за правило регулярно й ефективно провітрювати приміщення, а в кухні обов’язково мати потужну приточно-витяжну вентиляцію не тільки для виведення продуктів спалювання газу, а й радону. Не закривайте ванну кімнату, коли нею не користуєтесь, Та приймайте ванну, душ не довго.

Чим частіше в оселі відкриваються кватирки, тим швидше газ вивітрюється. Провітрюйте кімнату впродовж 1-2 годин - цим ви зменшите рівні радону в приміщеннях у кілька разів. Взимку – по кілька хвилин, але часто.

Таким чином, навіть найпростіші, на перший погляд, дії здатні вберегти людину від небезпеки, яку в собі криє радон

Олександрійське районне управління
 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

Профілактика грипу та ГРВІ

Профілактиці грипу та ГРВІ в усіх країнах приділяють велику увагу.
Це обумовлено тим, що ці хвороби лідери серед усіх інфекційних захворювань. Так, на частку грипу та ГРВІ в Україні припадають не менше 90% випадків усіх інфекційних захворювань.

Протягом останнього тижня 2023 року до лікарень через ГРВІ потрапили 4595 осіб, із них 2417 – діти до 17 років.
Загалом в Україні зареєстрували 130 359 випадків захворювання, із них 69 839 серед дітей віком до 17 років.                        З початку епідсезону, що розпочався у жовтні в Україні на ГРВІ, грип та COVID-19 перехворіло 1,9 млн. осіб. Зареєстровано 7 випадків летальних випадків унаслідок грипу.        

ГРВІ (гостра респіраторна вірусна інфекція) – це не одна хвороба, а ціла група гострих вірусних захворювань, що передаються повітряно-крапельним шляхом і уражають переважно верхні дихальні шляхи. Грип – це теж гостре вірусне захворювання, що характеризується появою гострого респіраторного синдрому з переважанням трахеобронхіту та вираженою інтоксикацією з гарячкою.

У разі ускладнення епідемічної ситуації у громаді чи на рівні області, у лікувальних, освітніх установах, закладах торгівлі, громадського харчування, підприємствах, транспорті по рішенню комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій можуть бути запроваджені обмежувальні заходи для зниження ризику поширення епідемії.

Протиепідемічні заходи можуть включати запровадження маскового режиму, соціальної дистанції, скасування масових заходів до нормалізації ситуації тощо.

З метою  профілактики грипу та ГРВІ необхідно:

забезпечити всім членам сім’ї повноцінне харчування з високим вмістом вітамінів у природному вигляді;

ввести в спосіб життя регулярні загартовувальні процедури;

регулярно вживати загальнозміцнюючі та препарати цілеспрямованої імуностимулюючої дії;

в період підвищення захворюваності обмежити перебування в місцях великого скупчення людей;

забезпечити якомога частіше провітрювання приміщень;

намагатися не торкатися очей, носа, рота немитими руками, уникати обіймів, поцілунків та рукостискань;

прикривати ніс та рот при чханні або кашлі одноразовою паперовою серветкою;

частіше мити руки (особливо важливо це правило дотримуватися дітям, які часто торкаються руками всього, що їх оточує).

Найкращим засобом, що забезпечує повноцінну та високоефективну профілактику грипу, є вакцинація. Щеплення від грипу не входить до списку обов’язкових, рекомендованих. Щеплення від грипу рекомендується робити дітям у віці від 6-ти місяців, а також усім дорослим людям.

Важливо знати, що грип не лікується за допомогою антибіотиків та має згубний вплив на різні системи організму. Ось чому важливо зробити все можливе для профілактики, а в разі зараження негайно слід звернутись до свого сімейного лікаря і не займатися самолікуванням

Олександрійське районне управління
 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

Новий штам коронавірусу «Pirola» в Україні

Незважаючи на те, що карантинні обмеження у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 на території України відмінені, випадки цього захворювання продовжують реєструватись.

За інформацією головного державного санітарного лікаря Кіровоградської області епідситуація по захворюваності на коронавірусну хворобу COVID-19 в регіоні загалом на кінець року спокійна. Щотижня реєструвалось 200-250 нових випадків. 90% хворих – дорослі, решта діти.

Зараз територією України циркулює 17 штамів вірусу SARS-CoV-2 – це різні субваріанти штаму «Оmikron» і за ними ведеться епідеміологічне спостереження так як на рівні Україні, так і в усьому світі.

В Україні вперше зафіксували новий штам коронавірусу Pirola. Три випадки субваріанта коронавірусу Pirola виявили в грудні 2023 році: два у Вінницькій області, та один – у Кропивницькому.

Симптоми субваріанта коронавірусу Pirola такі ж, як і інших варіантів COVID-19: нежить, підвищена температура тіла, кашель, головна біль; втома,  втрата нюху, смаку, подразнення очей і висип. А основними симптомами є м’язовий біль у двох ділянках тіла, найбільше болять спина та плечі. Цей біль може з’явитись за кілька тижнів після початку хвороби, з часом стає меншим та минає.

Якщо з’явилися ознаки коронавірусу або тест показав позитивний результат, рекомендовано залишитися вдома та за можливості уникати контактів протягом п’яти днів. Якщо з’являться симптоми «Pirola», важливо вчасно звернутись по медичну допомогу та вжити заходи для запобігання поширення інфекції.

Субваріант коронавірусу «Pirola» поширюється досить швидко, але вакцинація проти COVID-19 захищає і від інфікування, і від важкого перебігу хвороби.

Пункти щеплення в Україні забезпечені безоплатною вакциною, проти COVID-19, тому людям, які пропустили щеплення, або особам з групи ризику тяжкого перебігу захворювання необхідно проконсультуватися з сімейним лікарем та зробити щеплення.

Крім того, не забувайте і про вже звичні для нас правила респіраторної гігієни: миття рук з милом, обробка їх антисептиком, дотримання гігієни кашлю. Уникайте місць масового скупчення людей.

Бережіть себе. Будьте здорові!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

Чадний газ: як уберегтись від отруєння 

Через російські обстріли енергетичної інфраструктури українці почали готуватися до зими і купувати генератори, пічки та інші нагрівальні прибори. Однак альтернативні джерела опалення можуть бути не лише джерелом бажаного тепла, а й смертельної небезпеки, так як несуть ризики отруєння чадним газом.

Що таке чадний газ, і чим він підступний?

Оксид вуглецю (чадний газ) – це газ, який виділяється при спалюванні вуглеводневого палива а також при згоранні вугілля та дров у печі. Він утворюється, якщо горіння відбувається в умовах браку кисню. Підступність цього газу в тому, що він не має кольору, запаху чи смаку. Він практично невловимий, і разом із тим, проникаючи в кров живої істоти, він блокує гемоглобін і не дає кисню проникати в тканини організму, що згубно діє на організм і нерідко стає причиною смерті. Від об’єму та часу, продовж якого людина вдихає чадний газ, залежить ступінь отруєння та симптоматика.

Симптоми ураження чадним газом:

  • пульсуюче биття в скронях;
  • головна біль;
  • різкі напади запаморочення і похитування;
  • слабкість, відчуття втоми і пригніченості
  • біль в суглобах, м’язах;
  • колючий біль в частині грудей;
  • раптова задишка і важке дихання.

Гіпоксія (сильний дефіцит кисню) внаслідок гострого отруєння чадним газом  може навіть призвести до незворотних пошкоджень мозку або серця.

Що робити, якщо підозрююте отруєння чадним газом

Якщо ви відчуваєте перші симптоми і підозрюєте, що причиною їх може буди чадний газ, перш за все, - вимкніть всі прилади, крім електричних, відкрийте вікна та провітріть приміщення. Обов’язково викликайте аварійну газову службу за номером 104.

Домедична допомога при отруєнні

Спершу необхідно викликати швидку допомогу за номером 103. Винесіть та допоможіть постраждалому вийти на вулицю або туди, де є свіже повітря.

Покладіть постраждалого на поверхню, а під головою розмістіть подушку. Розстебніть комір і пояс. Стежте за його станом і будьте готові зробити подих з рота в рот. Введіть антидод чадного газу (препарат нейроглобін або аналогічний).

Як унебезпечитися від отруєння чадним газом:

  • не залишайте прилади увімкненими без нагляду;
  • регулярно провітрюйте приміщення, в якому є газові прилади;
  • регулярно перевіряйте обладнання, вентиляцію та димоходи;
  • якщо у помешканні є піч, то завжди відкривайте заслінку;
  • не встановляйте електровитяжку та газову колонку в одному приміщенні;
  • не спалюйте в пічці чи каміні, якщо до них не під’єднана вентиляція;
  • не використовуйте генератор чи будь-які бензинові двигуни  на відстані менш як шість метрів від вікон, дверей чи вентиляційних отворів.

Бережіть себе і будьте здорові!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Якість та безпечність питної води

Вода – найпоширеніша речовина в біосфері, яка займає виключно важливе значення в природі. Зазвичай, коли ми п’ємо воду, то не думаємо про її хімічний склад, про те, як вода впливає на наше з вами здоров’я.

Питна вода – це харчовий продукт, вироблений системою водопостачання для щоденного споживання. У зв'язку з цим до неї ставлять достатньо високі вимоги відносно її безпеки і якості для здоров'я людини. Виконувати свою гігієнічну роль вода може лише тоді, коли вона якісна щодо органолептичних, хімічних та бактеріологічних властивостей. В іншому разі – неякісна або забруднена вода може спричинити низку інфекційних хвороб: черевний тиф, холеру, дизентерію, вірусний гепатит А, гельмінтози, тощо.  

Згідно з державним стандартом питна вода має відповідати таким гігієнічним вимогам:

  • бути безпечною в епідемічному відношенні – не містити патогенних збудників, яєць та  личинок гельмінтів, тощо.
  • мати не шкідливий хімічний склад – не містити токсичних, радіоактивних речовин та залишків солей, здатних негативно впливати на здоров'я людей;
  • мати цілющі органолептичні властивості – комфортну температуру, бути прозорою, не мати кольору, запаху та стороннього присмаку.

Особливу увагу треба звернути на колодязну воду громадських та приватних криниць, тому що не завжди джерельна, колодязна вода на практиці виявляється кришталево чистою. Забруднити питну воду можуть і весняні паводки, дощі, розставання снігу, ґрунтові та стічні води, і різні агрохімікати, які використовуються в сільському господарстві. Колодязна вода з високим рівнем нітратів небезпечна для малюків віком до трьох років, при приготуванні сумішей для дитячого харчування може бути отруєння нітратами та виникати захворювання на метгемоглобінемію.

Якість питної води погіршується в усьому світі. Причиною є збільшення водоспоживання, людська діяльність, погіршення екологічної системи. Результат життєдіяльності людства, в першу чергу, позначився на якості доступних запасів прісної питної води. Недосконалість систем централізованого очищення води і критичний знос водопровідних мереж, посилюють ці проблеми.

Основним джерелом хвороботворних мікроорганізмів, які поширюються через воду, є випорожнення людини, тварини та фекально-побутові стічні води. Інфікування води в колодязях збудниками кишкових інфекцій та іншими патогенними мікроорганізмами відбувається при просочуванні у колодязь води при пранні білизни, вмісту вбиралень, вигрібних ям тощо. Забруднення води має місце також в тих випадках, коли недалеко від колодязів розташовані приміщення для свійських тварин та водопій для тварин, коли в колодязі попадають трупи гризунів, деякі з яких, можливо, були хворі на різні інфекції. Вода в колодязях може забруднюватися через відра, якими користуються для забору води. Виживання патогенних збудників у воді різне і залежить від багатьох факторів: температури води, її хімічного та мікробного складу, інсоляції і аерації, властивостей збудників та ін.

Закономірно, що коли в процесі виробництва забруднюються водні ресурси, то здоров’я людей, що споживають цю воду, починає погіршуватися. Вода питна – це продукт, який повинен відповідати гігієнічним вимогам. Вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні показники та нешкідливий хімічний склад. Контролю підлягає вода, призначена для задоволення питних і господарсько-побутових потреб на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів, а також об’єкти централізованого питного водопостачання, у тому числі очисні споруди, насосні станції, водопровідні мережі, інші об’єкти нецентралізованого питного водопостачання (шахтні колодязі, свердловини).   Згідно з чинним законодавством виробничий (постійний) контроль за показниками безпечності та якості питної води покладений на суб’єкт господарювання, який надає послугу з водопостачання.

Якість води, яку споживають люди, контролюють з певною періодичністю залежно від кількості абонентів та виду постачання (централізоване, нецентралізоване), відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10. Вміст шкідливих речовин у воді як централізованого водопостачання, так і нецентралізованого не повинен перевищувати гранично припустимих норм, вказаних у ДСанПіН 2.2.4-171-10. Відповідно до визначеного вмісту шкідливих речовин у воді потрібно усувати їх наявність шляхом встановлення фільтрів на джерела водопостачання. Останнім часом з’явилася велика кількість бутильованої води, фільтрів для очищення від різних видів забруднень, в тому числі важких металів. Це дає змогу споживачеві отримати воду гарної якості й цілком корисну для здоров’я.

Щоб попередити зараження через воду, необхідно дотримуватися елементарних правил:

  • для пиття використовувати тільки кип’ячену або бутильовану воду,
  • не пити воду з випадкових джерел,
  • при заміських прогулянках мати з собою достатній індивідуальний запас питної води,
  • воду для приготування їжі і господарських потреб брати тільки з перевірених джерел,
  • не пити воду з водопроводу, призначеного для технічних цілей,
  • кип’ятити воду, взяту з відкритої водойми для пиття, миття фруктів, ягід чи посуду (хвороботворні мікроорганізми здатні протягом місяця і навіть більш жити і розмножуватися у воді),
  • купатися тільки в спеціально відведених місцях.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО ГЕПАТИТ А?

Спалахи інфекційних захворювань вимагають миттєвої реакції, локалізації та ліквідації. Тому, відповідні служби постійно здійснюють контроль щодо санітарно-епідемічного благополуччя, а також проводять просвітницьку роботу серед населення з профілактики виникнення того чи іншого захворювання.

Гепатит А (або ж ще хвороба Боткіна чи хвороба брудних рук) – є одним із них. Спалахи цього захворювання виникають у різних регіонах країни. Приміром, у нашій області за 9 місяців зареєстровано два випадки гепатиту А. Також нещодавно у м. Вінниця стався спалах вірусного гепатиту А з досить великою кількістю хворих. Перший випадок був зареєстрований 16 жовтня. Зважаючи на стрімку динаміку захворюваності та територіальне поширення (м. Вінниця та деякі громади Вінницької області) було посилено протиепідемічні заходи та проводиться вакцинація.

Що ж потрібно знати про це захворювання?

Вірус гепатиту А викликає запалення печінки, а інфікування ним відбувається фекально-оральним шляхом, через недотримання простих правил гігієни (миття рук), споживання заражених продуктів харчування, води або контакт з хворою людиною.

На відміну від інших вірусів гепатиту, цей не має хронічної форми, але одужання хворого може розтягнутися до кількох місяців. Після перенесеного захворювання у людини формується стійкий і тривалий імунітет. Досить рідко гепатит А може спричинити ураження нирок, підшлункової залози чи смерть.

Інкубаційний період становить 14-28 днів. При захворюванні вираженою симптоматикою є: слабкість, відсутність апетиту, діарея, блювота, підвищена температура, потемніння сечі, жовтяниця тощо. Не завжди в інфікованої людини проявляються перераховані симптоми, особливо це стосується дітей, а ось у дорослих перебіг захворювання у важкій формі досить поширений.

Для профілактики інфікування вірусом гепатиту А проводиться вакцинація. Не менш ефективними методами боротьби є:

дотримання правил особистої гігієни (миття рук перед вживанням їжі та після кожного відвідування туалету),

поліпшення санітарних умов,

забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, води. Зокрема свіжі овочі, фрукти, зелень, ягоди тощо необхідно ретельно мити перед вживанням. Також споживати бутильовану, фільтровану або перекип’ячену воду (кип’ятити слід не менше 10 хвилин).

Не займайтеся самолікуванням, при появі перших симптомів зверніться до лікаря. Це запорука вашого здоров’я та здоров’я оточуючих людей, в тому числі ваших рідних та близьких.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

АБЕТКА З БЕЗПЕКИ ШКОЛЯРА

АБЕТКА З БЕЗПЕКИ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ

 

Перший за 15 років смертельний випадок сказу у людини

Відповідно до інформації центру громадського здоров’я МОЗ України, у Вінницькій області вперше за 15 років зафіксували випадок смерті людини від сказу.

Випадок пов’язують з покусом домашньою кішкою, яка наступного дня зникла. Люди не звернули на це увагу і занадто пізно звернулися по допомогу.

Це сталося у Могилів-Подільському районі. Людину госпіталізували до Могилів-Подільської лікарні з діагнозом "Сказ". Невдовзі вона померла.

Нагадаємо, що сказ - це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу. Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.

Основним і єдиним надійним методом профілактики сказу у тварин є щеплення, які необхідно робити щорічно всім домашнім улюбленцям, починаючи з 3-місячного віку. Вакцина проти сказу є безкоштовною, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до лікарень ветеринарної медицини Держпродспоживслужби вашого регіону. Також намагайтесь мінімізувати контакти вашого чотирилапого друга з дикими та безпритульними тваринами. Тримайте під контролем його поведінку та харчові звички.

Від тварини до людини сказ передається через укус або ослинення. Якщо укус або ослинення відбулись, єдиний дієвий метод врятуватись — одразу звернутись до лікаря та зробити щеплення (введення антирабічної вакцини), яке, до речі, є безкоштовним. 

Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й та 28-й дні.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Чому люди курять?

Щорічно кожного третього четверга листопаду в світі відзначається Міжнародний день відмови від куріння.

Всім давно відомо про величезну шкоду якої завдає організму людини куріння. Тим не, менш мільйони людей по всьому світу продовжують курити. За даними ВООЗ, щороку через наслідки тютюнокуріння в світі помирає 300 тисяч осіб. За офіційною статистикою в Україні щороку від хвороби пов’язаних з курінням помирає 120 тисяч чоловік.

Україна займає друге місце за кількістю викурених цигарок на одного громадянина. Мало хто звертає увагу на цю страшну статистику, оскільки шкода від куріння сигарет не проявляється моментально.

Так чому люди усвідомлено шкодять своєму здоров’ю? Фізична прихильність до тютюну виникає вже як наслідок. Інколи людині достатньо однієї сигарети, аби стати залежною від куріння. Мозок курця потребує чергової дози нікотину. Вдихаючи його, людина отримує певну короткочасну ейфорію, а не отримавши, стає дратівливою, втрачає сон, у неї розвивається порушення харчової поведінки тощо. Саме це і зупиняє людей від прийняття рішення кинути курити.

Нікотинова залежність — це хвороба.

Психологи виділили основні причини куріння:

Стимуляція: палять вірять, що сигарета допомагає підбадьоритися, зняти втому. У таких людей з’являється психологічна залежність від нікотину. Вони не можуть плідно працювати без сигарет;

Розслаблення: за допомогою сигарети можна розслабитися, відпочити. Людина палить з насолодою, отримує при цьому задоволення, підвищене почуття комфорту, відпочиває. Таким людям дуже складно відмовитися від куріння;

Психологічна підтримка: курець використовує сигарету для зниження емоційної напруги. Він не може обійтися без затягування в стресовій ситуації, коли потрібно швидко відреагувати, прийняти важливе рішення. Сигарета допомагає впоратися з гнівом, агресією, сумом, зняти душевний дискомфорт, подолати боязкість ітд;

Гра: Для людини куріння — це гра. Важливі аксесуари куріння — дорогі запальнички, попільнички, певні сорти тютюну. Часто курці випускають дим колечками або мають свою своєрідну манеру паління. Вони люблять курити за компанію і викурюють не більше 2-3 сигарети в день;

Фізична залежність: цей тип куріння зумовлений фізичною залежністю від нікотину. Курець буде курити незважаючи ні але що, коли рівень нікотину знизитися в крові до критичного рівня. Від фізичної залежності легко позбутися, якщо не курити хоча б пару тижнів;

Рефлекторне куріння: людина курить несвідомо, як би не помічаючи сам процес куріння і не надаючи йому особливого значення. Для нього це просто повсякденна звичка, як їсти і пити. Такі курці палять багато, в основному в робочий час, але не на відпочинку;

Знаючи ваш тип паління, ви легше зможете розлучитися з цією звичкою.

Чому люди кидають курити? Звичайно, щоб поліпшити своє здоров’я, зберегти молодість, виносити і народити здорових дітей, знизити ризик інсульту, ішемічної хвороби та раку. Науково доведено, що у середньому курці втрачають 16 років життя та мають значно більші ризики виникнення і загострення перебігу хронічних захворювань.

Як бачите, причин щоб кинути палити досить! Припинення куріння корисно для здоров’я не залежно від стажу куріння, віку, статті та стану здоров’я.

Подбайте про себе вже сьогодні! Бережіть себе! Будьте здорові!

 

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Сезон грибів відкрито: як уникнути отруєння

Літо - чудова пора року, яка має багато спокус. Одна з них - це збирання дикорослих грибів, яке називають тихим полюванням. Однак, збираючи маслюки, лисички та опеньки, люди наражаються на небезпеку ризику вкинути до кошика отруйного гриба. Окрім цього, слід зауважити, що навіть умовно їстівні гриби мають властивості вбирати з землі весь спектр отруйних речовин, таких як ртуть, свинець, цинк, миш’як та ін. Тож їх вживання іноді закінчується трагічно - грибними отруєннями, а деколи й призводить до смерті людини.

Серед основних причин отруєнь - вживання отруйних грибів, неправильне приготування умовно їстівних грибів, вживання старих або зіпсованих їстівних грибів, вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації .

Зазвичай лікарі оцінюють гриби як продукт, який важко перетравлюється, тому страви з них не рекомендовано споживати дітям.

Аби вберегтися від ризику отруєння дикорослими грибами, варто дотримуватися таких порад:

·        відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх на штучно вирощені печериці та гливи, які реалізовують в офіційних торговельних об’єктах;

·        не купувати гриби на стихійних ринках чи у продавців на автошляхах.

Якщо ж Ви таки відправились до лісу збирати гриби, то обов’язково пам’ятайте наступне:

- ніколи не кладіть у кошик грибів, яких не знаєте;

- остерігайтеся пластинчатих грибів;

- не збирайте старих, перезрілих або дуже молодих грибів, у яких нечітко виражені морфологічні ознаки, а також тих, що ростуть поблизу швидкісних трас;

- під час посухи грибів краще не брати взагалі, тому що у спекотну погоду змінюється обмін речовин в організмі гриба, він втрачає воду, накопичує токсини;

- уважно перевірте зібрані гриби перед тим, як починати готувати страву;

- не вживайте сирих грибів;

- відібрані гриби спочатку промийте та відваріть декілька разів (не менше 3) у підсоленій воді протягом 30 хвилин.

- готові страви з грибів зберігайте на холоді в емальованому посуді, але не більше доби.

- гриби - не дитяча їжа, тому не давайте грибних страв дітям, також не можна вживати грибів вагітним та жінкам, які годують груддю;

- ніколи не застосовуйте «домашніх» методів визначення отруйності грибів з використанням цибулини або срібної ложки - вони помилкові. Срібло темніє при взаємодії з амінокислотами, які є як у їстівних, так і в отруйних грибах, а колір цибулі змінюється під впливом ферменту тирозинази, який міститься в усіх грибах.

Побутує думка, що при споживанні грибів потрібно вживати алкоголь, мовляв, він нейтралізує грибну отруту. Але алкоголь у таких випадках не допомагає, а лише ускладнює стан жертви, сприяючи всмоктуванню токсинів.

Не варто частувати грибами малих дітей – в дитячому організмі відсутні ферменти, які сприяють перетравленню грибного білка.

Якщо після споживання грибів почуваєтесь Ви погано чи помітили ознаки грибного отруєння в себе чи у своїх близьких (нудота, блювання, головний біль, галюцинації, біль у животі), негайно викликайте «швидку допомогу». До її приїзду можна промити шлунок 1-2 літрами сольового розчину. Необхідно пити багато рідини.

Навіть при полегшенні стану обов’язково зверніться до найближчого лікувального закладу. Тільки своєчасно розпочате лікування може зберегти Ваше життя та життя Ваших близьких! В жодному разі не викидайте залишки грибів, після споживання яких проявилися симптоми отруєння - їх дослідження допоможе лікарям швидше визначити вид отрути, що потрапила до організму.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Профілактика гепатиту А

Гепатит А - захворювання печінки вірусного походження. На відміну від гепатитів В і С, гепатит А не провокує розвиток хронічної хвороби печінки і рідко закінчується смертю. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я майже всі люди, уражені гепатитом А, повністю одужують і у них формується імунітет до хвороби.

Гепатит А передається фекально-оральним шляхом. Тобто можливо заразитись через продукти чи воду, забруднені фекаліями інфікованої людини. В домашніх умовах захворювання найчастіше передається через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для всіх членів сім'ї. Тому гепатит А часто називають хворобою брудних рук. Також може передаватись при тісному фізичному контакті з інфікованою людиною.

Симптоми гепатиту А можуть проявлятись як у легкій, так і у важкій формі. Найчастіше це: підвищена температура, слабкість, відсутність апетиту, діарея, блювота, неприємні відчуття в животі, сеча стає темнішою, пожовтіння шкіри і білків очей.

У дітей до 6 років дуже часто відсутня симптоматика, а жовтуха розвивається лише у 10%. У дорослих симптоми проявляються у більш складній формі, а жовтуха з’являється у 70% випадків. Важка форма хвороби і летальні наслідки найчастіше фіксуються в осіб, яким понад 65 років.

Іноді відбуваються рецидиви. Так, у людини, яка щойно одужала, знову з’являються симптоми хвороби. Проте після ще одного епізоду хвороби настає одужання. Інкубаційний період гепатиту становить 14–28 днів.

Основні фактори ризику – погані санітарні умови, відсутність очищеної води, приймання рекреаційних препаратів, проживання з інфікованою людиною, сексуальні контакти з людиною, у якої гостра форма гепатиту А, поїздки в райони з високою епідемічністю.

Профілактика гепатиту А включає:

1. Дотримання правил особистої гігієни. Обов`язкове миття рук з милом перед приготуванням та споживанням їжі, а також після кожного відвідування туалету.

2. Споживання кип’яченої питної води. Перед вживанням кип’ятіть воду впродовж 10 хвилин, а потім дайте їй відстоятися.

3. Миття під проточною водою фруктів та овочів.

4. Відмову від самолікування. Лише лікар може підтвердити діагноз гепатиту А і надати рекомендації щодо лікування. Також існує вакцина, яка може надати додатковий захист від захворювання.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Короста: причини зараження, профілактика

Короста (лат. scabies) – інфекційне паразитарне захворювання шкіри, яке виникає при проникненні в шкіру коростяних кліщів.

Короста надзвичайно заразне захворювання. Стати жертвою коростяного кліща може будь-яка людина. Паразиту потрібно 20-30 хвилин, щоб проникнути в шкіру іншого господаря.

Коростяних кліщів можна побачити лише під мікроскопом. Розмір самок досягає до 0,5 мм, а самці вдвічі менші. Пік їхньої активності припадає на вечірній час і першу половину ночі. Розмножуються кліщі просто на шкірі, після чого самці гинуть, а самки починають рити в шкірі коростяний хід зі швидкістю 0,5-5 мм на добу. У хвостовій частині такого ходу утворюється папула або міхурець, там самиця відкладає яйця. За ніч запліднена самка відкладає 3-4 яйця. Цикл розвитку кліща триває до 20 днів, а тривалість життя від одного до двох місяців. Поза людиною паразит живе 3-5 діб.

Інкубаційний період триває близько десяти днів, після чого виникає нестерпний свербіж та з’являється різного типу висипання. Локалізується висипання на міжпальцевих складках, бокових поверхнях пальців, животі (особливо пупкова зона), стегнах, поперековій ділянці, сідницях, статевих органах у чоловіків, молочних залозах у жінок, а також розгинальних поверхнях ліктів.

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України кількість захворілих на коросту за 7 місяців 2023 року становить 1628 осіб, для порівняння у 2022 році за аналогічний період було зареєстровано - 1251 випадків.

Чинники, що сприяють поширенню корости: утримання дітей у колективах (дошкільні дитячі заклади, інтернати, школи), міграція населення (туризм, сезонні роботи, відрядження, під час масових міграцій населення та воєнних дій), нехтування правилами особистої гігієни, несвоєчасне звернення за медичною допомогою, нераціональне самолікування. Траплялися випадки зараження коростою в лазнях, душових, готелях, поїздах та пляжах.

Основними причинами для цього паразитарного захворювання є:

         антисанітарія та недотримання правил особистої гігієни;

         безпосередній контакт із зараженою людиною;

         носіння одягу сторонніх людей, використання чужих предметів гігієни;

         хаотичні статеві відносини.

Масштаб і схема профілактичних заходів диктується конкретною епідеміологічною ситуацією. Всі особи, що знаходилися в осередку зараження разом з хворим на коросту повинні проходити одночасне лікування, щоб уникнути повторної інвазії.

Крім медичних засобів, які застосовуються для нанесення на шкіру за рекомендацією лікаря велике значення має щоденне дотримання санітарно-гігієнічного режиму, щоденне миття, заміна натільної білизни, кип’ятіння та прасування натільної та постільної білизни. Верхній одяг необхідно почистити пилососом, особливо всередині, де знаходяться шви.

Також величезне значення в боротьбі з хворобою має якісне водопостачання.

Слідкуйте за чистотою шкіри. При появі висипів звертайтесь до лікаря.

Будьте здорові!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Вплив сонячних променів на організм людини

Вплив сонячних променів на організм людини складно не помітити. Для дорослих сонце – це насамперед гарна засмага, для дітей сонце корисне, як джерело вітаміну Д.

Численні дослідження говорять про те, що при нестачі ультрафіолету відзначається зниження імунітету. Але надлишок сонячних променів, навпаки пригнічує реакції імунної системи людини. На фоні того, що захисні властивості організму значно знижуються, ультрафіолетове випромінювання може активувати величезну кількість різних захворювань, наприклад, таких як:

  • віруси простого герпесу І та ІІ типів;
  • рак шкіри і грудей;
  • снігова сліпота та катаракта;
  • підвищення артеріального тиску;
  • аритмія;
  • ревматроїдний артрит;
  • системний червоний вовчак, виразка шлунку;
  • туберкульоз та інші інфекційні захворювання.

Використовуючи цілющі властивості сонячного проміння, слід дотримуватись поступовості. Неконтрольована засмага загрожує неминучими опіками.

При сонячних опіках людину мучить не лише біль, а й розлади нервової, серцево-судинної, дихальної систем. Якщо ви отримали сонячні опіки, негайно ідіть у затінок чи приміщення. Охолодити опік допоможе прохолодний душ чи компрес. Зменшити запалення зможуть ацетилсаліцилова кислота та парацетамол, які потрібно прийняти внутрішньо, якщо ці ліки вам не протипоказані. Після опіку потрібно вживати багато рідини – перегрівання може викликати зневоднення. Далі ушкоджену шкіру можна обробити водорозчинними препаратами це – тримістін, пантестін, мірастін. Не обробляйте шкіру жодними кремами, пінами, оліями чи жирними речовинами!

Також без дотримання правил безпеки сонце може викликати тепловий та сонячний удари. Підступність сонячного удару полягає в тому, що нездужання з’являється лише через 6-8 годин.

Тепловий удар – стан організму, отриманий в наслідок перегріву. В такому випадку спостерігається сонливість головні болі, слабкість, запаморочення. Якщо вчасно нічого не зробити, то симптоми розвиваються далі, червоніє обличчя піднімається тиск і температура тіла досягає до 400С. Розлади ШКТ, блювота - додаткові «бонуси» такого стану. Якщо проігнорувати і таке положення хворого, то далі він починає марити, бачити галюцинації, втрачати свідомість. Лице блідне, температура різко падає, пульс частішає. Підсумок – смерть. При важких формах теплового удару необхідно терміново викликати швидку допомогу.

Сонячний удар – вид теплового. Сонячний удар може статися внаслідок тривалого перебування на сонці та прямого впливу сонячних променів на не покриту голову. З’являються головні болі, блювота. Ігнорування важкої форми сонячного удару призводить до зупинки серця або коми.

Як уникнути сонячних опіків, сонячного та теплового удару

  • враховувати що шкідливе сонце з 11 до 17 годин; щоб отримувати лише корисні сонячні промені, варто перебувати під сонцем до 11 і після 17, решта часу перебувати в тіні;
  • використовуйте парасольку;
  • носити головний убір з натуральних тканин світлого кольору;
  • пити воду регулярно та в достатній кількості, в ідеалі до того, як відчуєте спрагу;
  • частіше охолоджуйте тіло з допомогою прохолодного душу або ванни;
  • не вживайте алкоголь, обмежте напої з кофеїном, оскільки він сприяє зневодненню та спазмує судини;
  • не займайтеся інтенсивними фізичними навантаженнями в найспекотніші години;
  • щоб уникнути перегріву очей, носіть темні окуляри з високим рівнем UV-захисту.

Дотримуйтеся цих порад. Бережіть себе і будьте здорові!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Легіонельоз: що варто знати про хворобу

Легіонельоз (хвороба легіонерів) - особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке має клініку атипічної пневмонії, супроводжується інтоксикацією та порушеннями в роботі центральної нервової системи і нирок, має високу летальність (5-10%). Менш тяжкі форми враження мають клініку типу гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) і носять назву лихоманка Понтіак, що проявляється короткочасною гарячкою (до 2-5 діб), кашлем, сухістю та болем у горлі. Такі симптоми зазвичай зникають протягом двох-п’яти днів.

Оскільки хвороба інфекційна, вона може передаватися і має свій інкубаційний період, який триває від 2 до 10 днів. Випадки епідемічних спалахів легіонельозу щорічно виявляються в різних країнах.

Так, нещодавно спалах епідемії легіонельозу стався в Польщі, де станом на 27 серпня на смертельну хворобу захворіло 143 людини, з них вісім осіб старшого віку, що мали супутні захворювання та внаслідок легіонельозу померли.

Легіонели перебувають у воді та ґрунті, проте нерідкі випадки життєдіяльності цих бактерій і в домашніх умовах.

Легіонельоз відноситься до так званих «техногенних» інфекцій, які отримали поширення через збільшення використання водяних систем охолодження і технологічних циклів, при функціонуванні яких утворюється дрібнодисперсний аерозоль, що містить легіонели. Найбільше легіонели розмножуються в кондиціонерах, охолоджувачах, системах водопровідної води, душових установках, плавальних басейнах, джакузі. В системах водопостачання, кондиціонування та зволоження повітря, а також інших, пов’язаних з циркуляцією теплої води з температурою +20-50оС. Концентрація збудника легіонельозу значно зростає за рахунок біологічно-активних плівок поверхні обладнання, що є ключовим фактором накопичення потенційно небезпечних концентрацій легіонел. Шлях передачі повітряно-крапельний, що реалізується за рахунок аерозольного механізму.

Єдиний дієвий спосіб захистити людей від небезпеки – це профілактика, яка в основному зводиться до контролю за станом потенційно небезпечних водних об’єктів і систем водопостачання.

Так, наказом МОЗ України від 08 серпня 2007 року № 463 «Епідеміологія, лабораторна діагностика та профілактика легіонельозу» затверджені рекомендації, відповідно до яких зазначена рекомендована кратність мікробіологічного моніторингу водних систем:

  • системи гарячого й холодного водопостачання - не рідше 2 разів на рік;
  • басейни, аквапарки, джакузі громадського користування (в тому числі у лікувально-профілактичних закладах, саунах, тощо) – щоквартально;
  • централізовані системи кондиціонування та зволоження повітря, що використовуються для створення оптимального мікроклімату в громадських будівлях, торгових центрах, ресторанах, клубах, готелях, на пасажирських судах, поїздах тощо – не рідше 2 разів на рік;
  • системи охолодження води промислових підприємств (градирні та випарні конденсатори) – щоквартально.

Щоб не допустити проникнення інфекції в організм, потрібно суворо дотримуватися всіх санітарно-гігієнічних норм і правил, періодично проводити дезінфекцію приміщень та установок, що працюють з водою, а також відмовитися від шкідливих звичок, що послаблюють організм та його здатність протистояти вірусам.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Захистіть себе: черевний тиф

В період воєнних дій, наслідками яких є зруйнована інфраструктура, порушення систем водопостачання та водовідведення, погіршення якості питної води або взагалі її відсутність, неможливість дотримання елементарних санітарних норм та особистої гігієни в деяких регіонах країни значно підвищує ризики виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, зокрема черевного тифу.

Черевний тиф – це гостре інфекційне захворювання, спричинене різними формами черевнотифозних бактерій (Salmonella tiphi). Черевнотифозні бактерії здатні зберігати життєдіяльність у навколишньому середовищі до декількох місяців. Деякі харчові продукти (молоко, сир, м'ясо, фарш) є сприятливим середовищем для розмноження бактерій. Мікроорганізми легко переносять заморожування, а ось кип’ятіння, хімічні дезінфектанти та ультрафіолет діють на них згубно.

Резервуаром і джерелом черевного тифу є хвора людина і носій інфекції. У разі формування хронічного носійства людина може виділяти збудника протягом усього життя, представляючи найбільшу епідеміологічну небезпеку для оточуючих. Виділення збудника відбувається разом з екскриментами, сечею. Особливо небезпечними є бактеріоносії, які працюють на підприємствах громадського харчування, харчової промисловості, в закладах охорони здоров’я, дитячих установах тощо.

Шляхи зараження – водний, харчовий, контактно-побутовий. Можливе передавання збудника через комах, які можуть бути механічними носіями інфекції.

Головна зброя збудника – ендотоксин, який формує клінічні ознаки:

  • анорексія (відсутність апетиту);
  • загальна слабкість, головний біль;
  • лихоманка (гарячка), підвищення температури з висипом на тілі;
  • міалгії (біль у м’язах);
  • сухість шкіри;
  • макроглосія (опухлий язик);
  • галюцинації.

Загроза черевного тифу полягає в тому, що є велика ймовірність виникнення серйозних наслідків. При сильному прогресуванні зростає ризик розвитку печінкової недостатності. Також дуже небезпечні й локальні ускладнення. Вони являють собою відмирання тканини, утворення виразок. Подібні явища потребують негайного хірургічного втручання.

При своєчасному зверненні до лікаря і правильних лікувальних діях хвороба успішно лікується.

У профілактиці черевного тифу важливе місце займають санітарно-гігієнічні заходи, спрямовані на забезпечення населення доброякісною питною водою, знезараження стічних вод, контроль за об’єктами громадського харчування і торгівлею харчовими продуктами.

Для громадян найважливішою умовою профілактики черевного тифу є дотримання особистої гігієни (насамперед чистоти рук), захисту інфікування продуктів, води, предметів побуту, дотримання умов приготування і зберігання їжі, виявлення бактеріоносіїв шляхом регулярних обстежень декретованих контингентів під час проведення періодичних профілактичних медичних оглядів.

Також для профілактики інфекції застосовують вакцинацію. Щеплення від черевного тифу дорослим роблять за епідеміологічними даними одноразовим введенням вакцини.

Що таке черевний тиф треба знати кожному особисто. А в випадку появи перших тривожних симптомів, необхідно терміново звернутись за допомогою до лікаря-інфекціоніста.

Бережіть себе! Будьте здорові!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області

 

Ментальне  здоров’я

Методичні рекомендації щодо збереження та зміцнення ментального здоров'я всіх учасників освітнього процесу в період воєнного конфлікту

 

Вплив тютюнопаління на стан здоров’я

 Тютюнопаління в наш час становить одну з найсерйозніших медико-соціальних проблем, адже це найбільш поширена у світі шкідлива звичка. Залежність від тютюну навіть внесено до Міжнародної класифікації хвороб. Нікотин є своєрідним стимулятором нервової системи, що має патологічний вплив на організм, особливо у відношенні розвитку онкологічних захворювань.

Зазначимо, що немає безпечних доз і нешкідливих форм споживання тютюну. Так звані «легкі», тонкі та електронні сигарети, інші прилади для куріння не менш шкідливі для здоров’я.

У тютюновому диму міститься близько 4 тисяч хімічних компонентів, а смоли у його складі містять 43 канцерогени, які спричиняють онкологічні захворювання, насамперед рак легенів. Крім того тютюнопаління істотно збільшує ризик розвитку інших форм онкозахворювань: порожнини рота, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки. Ризик розвитку гострого лейкозу у курців у три рази вищий ніж у тих, хто не палить. Також у курців у 5-8 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень.

Особливо небезпечним тютюнопаління стає під час вагітності. Адже у цей період воно несе загрозу не лише майбутній матері, а й її ще ненародженій дитині. Жінки, які палять під час вагітності, мають істотно більший ризик викиднів, ускладнень під час вагітності та пологів, а діти при народженні мають в середньому мають на 200-250 г вагу. Також куріння під час вагітності приблизно на 40% збільшує ризик ранньої смерті дитини.

Слід пам’ятати, що тютюнопаління шкідливе не тільки для самого курця. Дуже небезпечним для здоров’я людей є «пасивне куріння», тобто вдихання диму. Воно підвищує ризик розвитку раку легенів, захворювань дихальних шляхів та хвороб серця. Під час вагітності «пасивне куріння» негативно впливає на розвиток плоду та може збільшити ризик передчасних пологів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов’язаних з їх вживанням, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів:

  • у ліфтах і таксофонах;
  • у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
  • у приміщеннях закладів ресторанного господарства, об’єктів культурного призначення, органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, готелів та аналогічних засобів розміщення громадян, гуртожитків;
  • на дитячих майданчиках;
  • у місцях загального користування житлових будинків;
  • у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі;
  • на вокзалах та станціях, зупинках громадського транспорту.

Відмова від споживання тютюнових виробів та інших пристроїв допоможе зберегти здоров’я незалежно від «стажу» паління. Тож пропонуємо зробити правильний вибір та відмовитись від згубної звички.

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

 

Ротавірусна інфекція: симптоми та профілактика

Ротавірусна інфекція – одна з форм гострої кишкової інфекції, збудником якої є ротавірус людини. Ротавірус отримав свою назву від латинського слова «rota» - колесо, саме на нього схожий цей вірус, якщо розглядати його під мікроскопом. Найчастіше хворіють діти віком від 6 місяців до 4-5 років. Вірус вражає не тільки дітей, можуть хворіти й дорослі люди, у них захворювання зазвичай протікає в легкій формі зі стертими симптомами. Інкубаційний період триває від 3 до 5 діб (в середньому 2-3 доби).

         Для ротавірусної інфекції характерним є гострий початок: різке підвищення температури тіла, нудота, біль і бурчання в животі, блювання, пронос, водянисто-пінисті випорожнення яскраво-жовтого кольору. Також може з'являтись нежить, почервоніння в горлі, біль при ковтанні. Ротавірусну інфекцію часто сприймають за ГРВІ. Різниця в тому, що по своїй природі вірус грипу може розмножуватися і розвиватися тільки на слизовій оболонці дихальних шляхів, але ні шлунок, ні кишківник не відносяться до органів дихання. Ротавірус як кишкова інфекція не має жодного відношення до вірусу грипу. Для підтвердження діагнозу необхідно провести лабораторні дослідження, найбільш доступним є виявлення антигену ротавірусу у зразках калу методом імуноферментного аналізу.

         Захворювання дуже заразне, відноситься до «хвороб брудних рук». Джерелом ротавірусів є хвора людина. Передача відбувається контактно-побутовим шляхом (при контакті з поверхнями чи предметами, що могли бути забруднені фекаліями – іграшки, меблі, одяг, підлога) або при вживанні в їжу інфікованих ротавірусом продуктів харчування. Основну небезпеку становить зневоднення організму, що відбувається внаслідок частих блювоти та проносу. Симптоми ротавірусної інфекції можуть бути дуже схожі на ознаки інших інфекційних захворювань (сальмонельозу та холери). При появі перших ознак захворювання, особливо у маленьких дітей, слід негайно звернутися до лікаря!

         Щодо профілактики ротавірусної інфекції, єдиний ефективний шлях - вакцинація. Вакцинуватися потрібно у віці від 6 до 32 тижнів від народження. Вакцина вводиться орально (через рот) двічі, з інтервалом не менше місяця. Також, щоб вберегти дитину від зустрічі з ротавірусом, потрібно часто мити руки, особливо після прогулянки та перед їжею.

         Якщо ротавірус вже виявлений, то люди, які доглядають за хворими, повинні після миття рук обробляти їх антисептиком. Забрудненні іграшки та поверхні слід вимити з милом, а обробка 70% розчином етилового спирту інактивує ротавірус та попередить подальше його поширення.

Будьте пильними, бережіть своє здоров'я та здоров'я ваших дітей!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

 

Нітрати в ранніх овочах і фруктах

Відповідно до норм Всесвітньої організації охорони здоров’я допустима добова норма нітратів для дорослої людини становить 5 мг на 1 кг ваги. У ранніх овочах і фруктах часто буває завищений рівень цих речовин. Як відомо, нітрати застосовують для прискорення росту й дозрівання рослин, проте, несвідоме використання призводить до їх надмірного накопичення в овочах і фруктах.

Тепличні та ґрунтові овочі не тільки відрізняються за своїми смаковими якостями, але і за хімічним складом. У битві за тепличний урожай, багато господарств для якнайшвидшого дозрівання овочів використовують добрива та стимулюючі речовини. Для овочів, вирощених у теплицях, ГДК нітратів у 1,5-2 рази вища, ніж для овочів, які вирощені навесні та влітку у відкритому ґрунті. Це пояснюється природно обумовленою здатністю рослин до накопичення нітратів при недостатньому освітленні в холодний період року. Чим вища концентрація цих речовин, тим небезпечнішим стає продукт для нашого здоров’я.

Купуючи свіжі овочі та фрукти на ринку, покупець обов’язково повинен попросити в продавця надати експертний висновок,де зазначається вміст нітратів та їх допустима норма відповідно до сезону вирощування.

При виборі ранніх овочів, необхідно пам’ятати:

  • надійніше купувати ранні овочі в магазинах, там продукцію приймають від виробників, що мають необхідні документи щодо вмісту нітратів у овочах;
  • слід знати, що чим більший плід, тим більше в ньому стимулюючих речовин;
  • вся зелень (кріп, шпинат, петрушка) і огірки повинні бути темно-зеленого кольору, обріз коренів зелені повинен бути свіжим, а огірки твердими і мати тонку шкірку;
  • вибирайте легку і не дуже тверду молоду капусту з яскраво-зеленим блискучим листям і вологим свіжим обрізом;
  • плоди редису повинні бути не дуже великими, але твердими і рівномірно забарвленими без темних і жовтих плям;
  • при виборі болгарського перцю рекомендується звертати увагу на чашечку (вона повинна бути зеленою) і мати свіжий обріз.

Якщо, Ви вже купили ранні овочі та фрукти, то кількість нітратів можна істотно зменшити, дотримуючись таких порад:

  • перед вживанням і приготуванням ретельно мийте овочі, видаляйте позеленілі частини (картопля,морква);
  • після миття замочіть овочі на 15-20 хвилин у холодній воді, злийте воду і замочіть ще раз;
  • на таких овочах, як огірки і редиска, бажано очищати шкірку, а також зрізати плодоніжки і хвостики (не менш як сантиметр з обох бокiв). Це стосується також ранньої моркви,буряка;
  • стебла зелені (петрушка, кріп та ін.) накопичують більше нітратів, ніж гілочки, тому їх вживати в їжу не рекомендується;
  • овочі, що не будете піддавати тепловій обробці (огірки, помідори, капуста, зелень) обов’язково перед вживанням збризніть лимонним або гранатовим соком — кислота, яка в них міститься, має властивість знешкоджувати нітрати. Річ у тім, що отруйні для організму нітросполуки перетворюються в шлунку на небезпечні лише під впливом нітробактерій, а лимонна кислота швидко заблокує їх розмноження;
  • при тепловій обробці рівень нітратів знижується на 60-80%;
  • не зберігайте овочі довго навіть у холодильнику - при зміні температури і довгому зберіганні нітрати швидко перетворюються на нітрити;
  • готуйте на один раз і ні в якому разі не зберігайте розрізані овочі і салати в холодильнику.

Слід пам’ятати, що найбільше скупчення нітратів у шкірці й біля «хвостиків», а в капусті – у верхніх листках і вкачані. Обов'язково видаляйте жовту серцевину з червоного помідора. Безпечніші для вашого організму і очищений огірок або яблуко.

Дію нітратів на організм можна знизити, систематично вживаючи деякі продукти і вітаміни, такі як:аскорбінова кислота; квашена капуста; зелений чай; хлібний квас; солоні огірки; кислі фрукти.

Що робити при отруєнні нітратами?

В першу чергу, лікарі рекомендують, викликати швидку допомогу, адже таке отруєння відноситься небезпечних. Вже потім, поки вона їде, або якщо немає можливості звернутися за медичною допомогою, можна спробувати промити шлунок хворого самостійно: дати слабкий розчин марганцівки або підсоленої води, що спричинить блювоту. Після цього, потрібно прийняти абсорбент. Підійде і звичайне активоване вугілля. Після припинення нудоти можна випити міцний солодкий чай з лимоном. Щоб прискорити виведення нітратів з організму необхідно пити багато рідини. Якщо все це не допоможе, то це досить сильне отруєння нітратами і потрібна госпіталізація.

Памятайте, самолікуванння небезпечне для Вашого здоров’я!

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби 
в Кіровоградській області

 

Обережно! Кір!

Кір - це гостре інфекційне захворювання, яке найчастіше вражає дітей. Однак захворіти можуть і дорослі, яких у дитинстві оминула ця недуга.

Хвороба заразна, її викликає вірус кору. Захворювання характеризується високою температурою, кашлем, нежитем, кон’юнктивітом, характерним висипом на шкірі. Дуже небезпечна для маленьких дітей. Якщо дитині ще немає двох років, хвороба часто супроводжується важкими та небезпечними для життя легеневими ускладненнями.

Джерело інфекції - хвора людина. Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом під час безпосереднього контакту (розмова, кашель, чхання) і, що дуже небезпечно, хвора дитина є заразною за 4-5 днів до появи висипу на шкірі, тобто ще в інкубаційному періоді. Через третіх осіб, іграшки та навколишні предмети інфекція не передається, бо вірус дуже нестійкий у навколишньому середовищі: швидко гине під впливом сонячного проміння та дезінфікуючих речовин.

Інкубаційний період 18-21 доба. Кір - починається як звичайне гостре респіраторно-вірусне захворювання (кашель, нежить, підвищення температури, загальне нездужання). На третю-четверту добу в роті на слизовій оболонці щік, на рівні кутніх зубів з’являється кілька червоно-фіолетових плям навколо дрібненьких білих горбочків - на зразок манної крупи. Горло яскраво-червоне, а на м’якому піднебінні спостерігаються маленькі цяточки крововиливів. Загальний стан погіршується, дитина стає сонливою, не хоче їсти, старші діти скаржаться на головний біль та біль у м’язах.

Протягом наступної доби з’являються висипання, характер яких є дуже важливим для діагностики всієї інфекції. Це яскраві плямки неправильної форми, які часом зливаються (між плямами завжди є ділянки здорової шкіри), а під час натискування зникають, на дотик дещо випуклі і оксамитові. Починаються висипання спершу за вухами, на обличчі та шиї. Наступного дня поширюються по всьому тілу, на кінцівки аж до пальців. До речі, під час кору на сідницях висипань не буває, що також є важливою ознакою, аби відрізнити кір від краснухи.

Висипання триває 5-6 діб, після чого починає зникати у тому ж порядку (з обличчя донизу). На місцях висипань залишається коричнева пігментація, яка потім зникає завдяки злущуванню. Під час злущування шкіра хворого наче вкрита пудрою. Температура падає на 4-5 день після появи висипання, стан поліпшується, зникає нежить. Але кашель залишається довше внаслідок глибокого вірусного запалення слизової оболонки трахеї. Допоможуть мікстури або настої трав (відхаркувальні та заспокійливі - для дітей, схильних до судом). Рекомендовано: ліжковий режим, трохи підкислене пиття (морси, соки), їжа рідка, тепла, багата на вітаміни, годування за апетитом, туалет слизових оболонок (промивання очей, носових ходів, полоскання ротової порожнини, підмивання у дівчаток для запобігання запаленню піхви).

Хворому необхідно перебувати весь час під наглядом лікаря для запобігання та своєчасної діагностики ускладнень (іноді дуже важких). Після кору захисні сили організму, особливо маленької дитини (до 2 років), різко знижуються, тому мікробні інфекції набувають важких форм. Можна підозрювати ускладнення якщо: лихоманка утримується або з’являється повторно, після того як температура знижувалася до норми протягом 2-3 діб; після того, як висипання почали зникати, дитина залишається млявою і відмовляється від їжі; дитина скаржиться на біль у вухах або головний біль.

Найважчим ускладненням є коровий менінгоенцефаліт, який потребує негайної госпіталізації та лікування в умовах нейроінфекційного стаціонару. Небезпечним є корове запалення легенів, яке також потребує стаціонарного лікування. Необхідно особливо пильнувати за дітьми, які хворіли на туберкульоз. Адже організм дуже ослаблений і хвороба може повернутися. Коровий круп (набряк слизової оболонки гортані) дуже небезпечний, тому що через звуження і закриття голосової щілини дитина може задихнутися.

Лікарського спостереження потребують і такі ускладнення, як запалення слизових оболонок очей - кон’юнктивіт та запалення лімфатичних вузлів - лімфаденіт.

Якщо дитина до трьох років перебувала у контакті з хворим на кір, не будучи щепленою, їй необхідно зробити щеплення за епідемічними показами (дітям від 1 року і старшим) або ввести гаммаглобулін. У таких випадках може виникнути захворювання, але воно має значно легший перебіг і в 99% не дає ускладнень.

 

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства
Олександрійського районного управління Головного управління
Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

 

 

Якісна питна вода - запорука здоров’я

Вода – це джерело життя, і від якості цього джерела залежить наше здоров’я. Чиста, збагачена природними елементами вода дає людині наснагу, тонізує, живить людський організм. І навпаки — брудна, перенасичена шкідливими речовинами вода, може стати причиною інфекційних захворювань (холери, черевного тифу, сальмонельозу, бруцельозу, лептоспірозу, гепатиту А) або отруєнь. Тому, питання якості «живильної вологи», яку ми вживаємо, набуває актуальності з кожним роком.

Якість питної води погіршується в усьому світі. Причинами цього є збільшення водоспоживання, людська діяльність, погіршення екологічної системи. Результат життєдіяльності людства, в першу чергу, позначився на якості доступних запасів прісної питної води. Недосконалість систем централізованого очищення води і критичний знос водопровідних мереж посилюють ці проблеми.

Особливу увагу треба звернути на воду з громадських та приватних криниць, тому що не завжди джерельна, колодязна вода на практиці виявляється кришталево чистою. Забруднити питну воду можуть весняні паводки, дощі, танення снігу, ґрунтові та стічні води, різні агрохімікати, які використовуються в сільському господарстві. Забруднення води має місце також в тих випадках, коли недалеко від колодязів розташовані приміщення для свійських тварин, вбиральні, вигрібні ями.

Основним нормативним документом, який регламентує якість питної води, є Державні санітарні норми та правила «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400 (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Згідно зазначеного державного стандарту питна вода, призначена для споживання людиною, повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Власники та балансоутримувачі джерел централізованого та нецентралізованого водопостачання повинні здійснювати систематичний виробничий контроль безпечності та якості питної води відповідно до вимог санітарних норм. Адже, єдиним способом оцінити якість та безпечність питної води є проведення лабораторних досліджень атестованою лабораторією.

Нагадаємо, що мікробне забруднення чи значна кількість певних хімічних домішок не змінюють суттєво органолептичні властивості води (смак, запах, колір), а відповідно і не викликають підозри щодо її безпечності, але можуть негативно впливати на здоров’я людини.

Колодязі загального користування обов'язково мають бути паспортизовані.

Отже, підсумовуючи викладене, рекомендуємо звертати увагу на те, яку питну воду ви вживаєте, та дотримуватись елементарних правил аби попередити її можливий негативний вплив на організм:

  • для питних потреб та приготування їжі використовуйте лише питну воду з перевірених джерел, кип’ячену або бутильовану воду;
  • створюйте достатній запас питної води при організації прогулянок, відпочинку на природі тощо;
  • для приготування їжі, миття овочів та фруктів, миття посуду використовуйте лише воду з відомих надійних у епідемічному значенні джерел;
  • при використанні бутильованої води звертайте увагу на маркування такого продукту - наявність інформації про виробника та його адресу, склад води, наявність документів, що засвідчують її якість, дату виготовлення, умови зберігання та їх дотримання при реалізації.

 

Відділ державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Олександрійського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області.

 

 

 

 

 

Олександрійське районне управління 
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області