ТИПОВІ  ПРАВИЛА КОРИСТУВАННЯ БІБЛІОТЕКОЮ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1       Правила  користування бібліотекою загальноосвітнього навчального закладу розроблено у відповідності з Законом України  ,,Про бібліотеку та бібліотечну справу’’, згідно з Типовими правилами користування бібліотеками України із змінами та доповненнями.

1.2       Правила поширюються на бібліотеку.

ІІ.  ПРАВА КОРИСТУВАЧІВ

2.1.  Кожна дитина віком до 14 років незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, місця проживання має право на бібліотечне обслуговування у бібліотеці. Формами бібліотечного обслуговування є: абонемент, читальний зал.

2.2.  Іноземці та особи без права громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах користуються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що й громадяни України.

2.3.  Користувачі мають право:                                                                                                       - безоплатно користуватися інформацією про склад бібліотечних фондів

            через довідково-пошуковий апарат;

            - безоплатно отримувати консультаційну допомогу в пошуку та виборі

            джерел інформації;

            - безоплатно отримувати в тимчасове користування документи з фондів

            бібліотеки;

            - одержувати документи, або їх копії через міжбібліотечний абонемент;

            - одержувати інформацію з інших бібліотек, користуючись каналами зв’язку;

            - користуватися іншими видами послуг, у тому числі на платній основі;

            - брати участь у роботі бібліотечної ради.

2.4.  Користувачі мають право для опрацювання поза бібліотекою одноразово не більше 5 документів терміном до 14 днів.

        Термін користування новими надходженнями, документами підвищеного читацького попиту, періодикою може бути зменшено до 10 днів.

         Кількість бібліотечних документів, що видаються в читальному залі не обмежується. Бібліотека самостійно визначає види і типи документів, що видаються лише в читальному залі.

2.5.  Користувачі мають право виносити документи за межі бібліотеки, якщо вони записані у формулярі.

         Термін користування документами на прохання користувача може бути продовжений, якщо на них відсутній попит інших користувачів.

2.6.  Рідкісні ті цінні документи, довідкові видання видаються для користування тільки у читальному залі.

2.7.  У разі відсутності в бібліотечному фонді потрібних документів користувач має право отримати їх з інших бібліотек через МБА чи внутрішньо системний книгообмін.

2.8.  Особи, які тимчасово проживають у зоні обслуговування бібліотечного закладу, мають право користуватися тільки його читальним залом.

ІІІ.  ОБОВ’ЯЗКИ КОРИСТУВАЧІВ

3.1.  До бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу записуються всі учні закладу без пред’явлення документу.

        Діти та підлітки до 14 років, які не навчаються в закладі записуються до бібліотеки на підставі документа, який пред’являють їхні батьки, установи та особи, під наглядом яких перебувають діти.

        При запису до бібліотеки діти ознайомлюються з правилами користування бібліотекою, підписують зобов’язання їх виконувати й дають відомості для заповнення читацького формуляра.

        У разі зміни місця проживання користувач повинен негайно повідомити про це бібліотеку у 10-денний термін.

3.2.  Користуючись документами з бібліотечного фонду, читач повинен дбайливо ставитись до них; при одержанні документів має перевірити їхню кількість та наявність пошкоджень і в разі виявлення дефектів повідомити про це бібліотекаря, який зобов’язаний зробити на документах відповідну позначку. В іншому разі відповідальність за виявлені у книгах дефекти несе користувач.

3.3.  Кожний документ, виданий на абонементі, фіксується у читацькому формулярі і підтверджується підписом користувача.

3.4.  Користувач, який втратив чи пошкодив документ з фонду бібліотеки, повинен замінити його аналогічним чи іншим документом, визнаним рівноцінним, або відшкодувати його ринкову вартість. Розмір відшкодування визначається бібліотекою.

3.5.  За втрату або псування документа з фонду бібліотеки неповнолітнім користувачем відповідальність несуть його батьки, або особи, під наглядом яких він перебуває.

3.6.  Користувач, який порушує правила користування бібліотекою, позбавляється права відвідувати її на 1 місяць.

3.7.  Користувачі у бібліотеці повинні дотримуватися тиші.

3.8.  Документи, одержані з фондів бібліотеки, користувач повинен повертати в установлені терміни.

ІV.  ОБОВ’ЯЗКИ БІБЛІОТЕК

Бібліотека зобов’язана:

4.1.  Інформувати користувачів про всі види послуг, що їх надає бібліотека.

4.2.  Створювати умови для використання бібліотечного фонду, роботи в бібліотеці, надавати допомогу в доборі документів.

4.3.  Дбати про культуру обслуговування користувачів.

4.4.  Формувати в користувачів потребу в інформації, користуванні бібліотекою, сприяти підвищенню культури читання.

4.5.  Задовольняти потреби в створенні при бібліотеках читацьких об’єднань, клубів за інтересами.

4.6.  Систематично здійснювати контроль за своєчасним поверненням до бібліотеки виданих користувачам документів.

4.7.  Ураховувати читацькі запити при формуванні фонду, проведенні масових заходів.

4.8.  Створювати бібліотечну раду.

4.9.  Звітувати перед користувачами бібліотеки та громадськістю.

4.10.  Не використовувати відомості про користувачів бібліотеки та їх інтереси з будь-якою метою.

ПОЛОЖЕННЯ

  ПРО  КРАЄЗНАВЧУ  ДІЯЛЬНІСТЬ  БІБЛІОТЕКИ

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Мета «Положення…» - удосконалення краєзнавчої діяльності бібліотеки, уточнення її змісту, основних завдань.

1.1 Краєзнавча діяльність бібліотеки (КДБ) – один з провідних напрямів бібліотечної роботи, передбачає виявлення, збирання і організацію загальнодоступного користування інформацією про Кіровоградську область, м. Олександрію, зафіксовано у документах.

1.2 КДБ здійснюється у формах притаманних бібліотечній роботі.

1.3 КДБ сприяє:

             - соціальному, економічному і культурному розвитку краю;

             - охороні і раціональному використанню природних багатств і культурної

             спадщини області;

             - всебічному вивченню і науковому дослідженню області;

             - формуванню національної свідомості, вихованню поваги до історії і культури

             краю;

             - розвитку творчих здібностей особистості на основі місцевих традицій та

             професійного мистецтва.

1.4 Базою КДБ є краєзнавчі фонди, які включають:

             - документи, пов’язані з областю змістом, незалежно від тиражу, мови, місця

             видання чи виготовлення, політичної чи ідейної спрямованості;

             -  місцеві документи, незалежно від їх змісту, виду, способу видання, в т.ч.

             малотиражні, внутрівідомчі, вузькоспеціальні.

1.5 Краєзнавча робота здійснюється у відповідності з діючим законодавством України, стандартами та іншими документами, які регламентують бібліотечну діяльність.

ІІ.  ФУНКЦІЇ  БІБЛІОТЕКИ

2.1 Бібліотека загальноосвітнього навчального закладу:

            - формує краєзнавчий фонд;

            - організовує ДБА (краєзнавча картотека);

            - здійснює бібліотечно-бібліографічне обслуговування з питань краєзнавства;

            - популяризує документи про область, інформацію про історичні, економічні,

            політичні, культурні та інші особливості.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО  ВИСТАВОЧНУ  РОБОТУ

І. ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Виставочна робота є важливою ланкою в діяльності бібліотеки по пропаганді книги та інформації читачів про її фонд.Вона охоплює організацію експозицій друкованих ілюстративних матеріалів та інших документів, які є у бібліотеці.

1.2 Виставки організовуються як у бібліотеці, так і за її межами (постійні, пересувні, обмінні).

ІІ.  ЗАВДАННЯ  І  ЗМІСТ  РОБОТИ

2.1  Виставочна робота основними завданнями передбачає:

           - розкриття документально-інформаційних ресурсів (книг, документів та інших носіїв інформації), які містять і зберігають знання набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

2.2 З метою виконання цих завдань бібліотека організовує:

           - інформаційні;

           - рекомендаційні;

           - тематичні з актуальних проблем життя, нових надходжень книг до бібліотеки;

           - до пам’ятних дат;

           - виставки-персоналії;

           - меморіальні виставки;

           - «Забутих книжок»;

           - рекламні виставки;

           - експрес-виставки одного дня;

           - виставки-дискусії, виставки-суперечки;

           - виставки-вернісажі;

           - виставки-діалоги;

           - виставки-екскурсії, виставки-подорожі;

           - виставки-аукціони;

           - виставки-вікторини, виставки-конкурси, виставки-кросворди;

           - виставки-питання;

           - виставки-пошуки;

           - виставки-презентації, виставки-хобі,

           - виставки-роздуми;

           - виставки-поради…

2.3 При оформлені виставки слід домагатися:

              - образної подачі теми, сполучення документальних, графічних, декоративних елементів;

              - умілого добору ілюстрацій, фотографій, композицій з квітів, гілок, зразків декоративно-прикладного мистецтва, макетів або моделей промислових виробів, що відповідають темі виставки;

              - при оформлені великих книжкових виставок важливо передали елемент колориту тієї епохи, яку відображає книжкова експозиція;

              - заголовки, назви розділів, підрозділів, цитати мають бути виконані в одному плані, однаковим шрифтом;

              - не доцільно домагатися кольорової строкатості;

              - доцільно використовувати таку шкалу опадання інтенсивності: жовтий по чорному, білий по синьому, чорний по білому, білий по червоному, червоний по жовтому, зеленому, зелений по білому;

              - найбільш виразним кольором є чорний або темно-сірий на жовтому або світло-сірому фоні, темно-червоний на світло-сірому фоні. Добре сполучення сірий і білий, оранжевий та блакитний кольори;

              - цінність виставки залежить від того, наскільки точно підібраний матеріал, наскільки краще продумано, де книгу розкрити, а де показати її обкладинку;

              - треба вміти відмовитись від найпривабливішого ілюстративного матеріалу – на виставці говорять книги.

2.4 Необхідно забезпечити інформацією про виставки як у бібліотеці, так і за її межами:

             - проводити роботу по пропаганді представлених на виставці матеріалів, шляхом організації оглядів, консультацій та інших заходів;

             - здійснювати обслуговування читачів літературою, яка експонується на виставках.

ІІІ.  ОРГАНІЗАЦІЯ  ВИСТАВОЧНОЇ  РОБОТИ  У  БІБЛІОТЕЦІ

3.1 Базою для організації виставок є документально-інформаційні ресурси (книги, документи та інші носії інформації) бібліотеки.

3.2 Виставочну роботу бібліотеки здійснюють всі її відділи.

3.3 Організація виставочної роботи здійснюється у відповідності до плану роботи бібліотеки.

3.4 Відділ, який організовує виставки:

            - відповідає за актуальність і науковий рівень та зміст виставок;

            - розробляє розгорнуті тематичні плани виставок;

            - відповідає за проведення виставок в заплановані строки;

            - забезпечує активне використання матеріалів, представлених на виставці.

ПОЛОЖЕННЯ

 ПРО  СИСТЕМУ  КАТАЛОГІВ  І  КАРТОТЕК  БІБЛІОТЕКИ

І.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

     Бібліотечний каталог – це перелік творів друку й інших документів, наявних у фонді бібліотеки, складений у певному порядку. Відомості про них подаються у каталозі у вигляді бібліографічних записів, тобто бібліографічних повідомлень, зафіксованих у певній формі.

1.1 дане положення розроблене у відповідності до Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу»».

1.2 Каталоги і картотеки бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу є важливим засобом розкриття бібліотечного фонду. На задану тему надають повну інформацію користувачам.

1.3 Каталоги і картотеки бібліотеки – єдиний довідково-пошуковий апарат.

1.4 Каталоги і картотеки бібліотеки сприяють інформаційному забезпеченню читачів у доступі до знань, у побудові ринкової економіки, громадського суспільства.

ІІ.  СИСТЕМА  КАТАЛОГІВ  І  КАРТОТЕК

 Систему каталогів і картотек складають центральні та зведені каталоги та картотеки на

книги та періодичні видання.

2.1 Алфавітний (абетковий) каталог бібліотеки (АК).

2.2 Систематичний каталог бібліотеки (СК).

2.3 Систематична картотека статей бібліотеки (СКС).

2.4 Краєзнавча картотека літератури про місто та область (КК).

2.5 Алфавітна картотека періодичних видань.

2.6 Систематична картотека методичних та бібліографічних матеріалів.

2.7 Тематичні картотеки бібліотеки.

ІІІ.  ОРГАНІЗАЦІЯ  КАТАЛОГІВ  І  КАРТОТЕК

3.1 Каталоги і картотеки разом взяті повністю відображають фонд бібліотеки. Кожний каталог або картотека являє собою єдине ціле, тому з жодного з них не можна вилучати ті або інші розділи.

3.2 Опис на книги та інші видання складаються згідно ГОСТу 7.1 – 84

3.3 Систематичний каталог (СК) бібліотеки будується за таблицями ББК (бібліотечно-бібліографічної класифікації) для масових бібліотек.

3.4 До СК  включається картка найновішого видання. Про наявність у бібліотеці інших перевидань цього документа свідчить довідка (виняток – художня література).

3.5 Картки в кожному розділі розташовують групами, які відокремлюють розділовими картками із зрізаними виступами:

             - законодавчі акти та директивні документи – в зворотно-хронологічному

             порядку;

             - книги і брошури – в алфавіті авторів і назв книг;

             - бібліографічні покажчики – з тематики розділу.

3.6 Картки в СК розставляються в слідуючому порядку:

             - книги на українській мові;

             - вся інша література в алфавіті країн світу.

3.7 СКС доповнює СК, так як включає картки на статті і матеріали з періодичних видань.

3.8 В КК включаються картки як на книги, так і на статті із журналів та газет про свій край, область, місто.

3.9 Матеріали краєзнавчого характеру класифікуються по таблицям ББК. Вилучати матеріали з краєзнавчої картотеки не рекомендується.

3.10 Бібліографічні описи в АК розташовуються в алфавітному порядку заголовків та основних назв творів. Розстановка здійснюється за зведеною українсько-російською абеткою.

3.11 Систематична картотека методичних та бібліографічних матеріалів будується відповідно за розділом «78. Бібліотечна справа. Бібліографія.». Картотека відображає довідкові матеріали на бібліографічні видання, які є у фонді, та статті з періодичних видань.

3.12 Зведена алфавітна картотека періодичних видань включає в себе перелік назв газет та журналів, які одержує бібліотека.

3.13 Каталоги і картотеки необхідно редагувати, пере провіряти правильність опису, наповнення розділів, порядок розстановки.

ІV.  ВИКОРИСТАННЯ  ТА  ПРОПАГАНДА  КАТАЛОГІВ  І  КАРТОТЕК

4.1 До систематичного каталогу і картотеки статей складають алфавітно-предметний покажчик (АПП) на базі АПП до останнього видання робочих таблиць ББК.

4.2 В бібліотеці загальноосвітнього закладу є перелік каталогів і картотек бібліотеки і де вони розміщені, пам’ятка про те, як побудовані каталоги, та як ними користуватися.

4.3 При запису читачів у бібліотеку постійно знайомити їх з правилами користування бібліотекою, каталогами і картотеками.

4.4 Постійно вести паспорти на каталоги і картотеки, де зафіксовані дані на них.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО  АБЕТКОВИЙ  КАТАЛОГ  БІБЛІОТЕКИ

І.  ЗАГАЛЬНІ  ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Абетковий каталог (АК) є складовою частиною «Системи каталогів і картотек бібліотеки» загальноосвітнього навчального закладу.

1.2 АК є основним каталогом, який відображає весь фонд бібліотеки, його екземплярність, а також вказує місце книги на полиці та в систематичних каталогах для учнів 4-11 класів та керівників дитячого читання.

1.3 АК розкриває фонд бібліотеки за авторською ознакою або назвою документів.

1.4 АК розміщується в читальному залі бібліотеки.

ІІ.  ПРИЗНАЧЕННЯ  І  ФУНКЦІЇЇ  КАТАЛОГУ

2.1 Призначення АК – політично витримано; науково вірно; практично, зручно розкрити бібліотечний фонд.

2.2 АК призначений як для читачів, так і для службового користування.

2.3 АК виконує інформаційну, пошукову та освітню функції.

2.3.1 Інформаційна і пошукова функції полягають у тому , що АК дає змогу інформувати про авторський склад фонду (не тільки індивідуальних, а й колективних авторів ), дізнатися, чи є в бібліотеці конкретний документ, які ще твори окремого автора представлені у фондах.

2.3.2 Освітня функція полягає у тому, що за допомогою АК можливо популяризувати твори видатних вітчизняних та зарубіжних письменників, учених, громадських діячів, офіційні документи органів державної влади. Завдяки АК читачі знайомляться із творчістю певних авторів, здобувають інформацію про невідомі їм твори. АК дає явлення про діяльність вченого, письменника, громадського діяча в цілому, сприяє популяризації творчості певної особи, певного твору, викликає читацькі інтереси.

2.4 АК використовується у внутрішній роботі бібліотеки: для комплектування та доукомплектування; під час систематизації документів; для інформаційно-бібліографічної та іншої роботи.

ІІІ.  ВІДОБРАЖЕННЯ  В  КАТАЛОЗІ  ФОНДІВ  БІБЛІОТЕКИ

3.1 До АК включаються картки з бібліографічними записами на документи українською і російською мовами.

3.2 В АК представлені всі наявні бібліотеці передруки творів і повторні видання.

3.3 АК містить бібліографічні записи різних видів документів, що надходять до бібліотеки, незалежно від того, на яких носіях інформації вони представлені. У ньому відображаються книги, брошури, що продовжуються, атласи (зокрема у формі аркушів), альбоми та інші видання, що описуються як книги.

ІV.  СТРУКТУРА  КАТАЛОГУ

4.1 Структура каталогу визначається розташуванням карток за зведеною українсько-російською абеткою.

4.2 В АК містяться картки всіх видів бібліографічного опису: основні, додаткові (на співавторів,редакторів, укладачів, назви документів), а також допоміжні: додаткові та посилальні.

4.3 На всіх картках проставляється класифікаційні ділення книги, на основних картках – інвентарні номери, повні індекси книг та примітки на додаткові описи.

4.4 Картки на книги одного автора різних років видання розставляються в прямому хронологічному порядку.

V.  ОРГАНІЗАЦІЯ,  ВЕДЕННЯ,  РЕДАГУВАННЯ  КАТАЛОГУ

5.1 Основними документами, що визначають порядок організації, ведення і редагування АК, є чинні державні стандарти з питань каталогізації, які регламентують загальні правила складання бібліографічних описів різних видів документів, скорочень слів і словосполучень українською і російською мовами, наведення назв органів влади, місця видання, видавництв; «Авторські таблиці» Л.Б.Хавкіної; методичні матеріали про порядок організації і ведення абеткових каталогів; «Положення про АК».

5.2 Для організації АК можуть використовуватися картки:

             - друковані;

             - машинописні;

             - отримані електронним способом;

             - написані від руки.

5.3 Включення карток до АК відбувається регулярно, один-два рази на місяць, залежно від обсягів нових надходжень.

5.4 Вилучення карток проводиться на основі актів  на списання документів.

5.5 За роздільниками АК картки розставляються згідно з «Інструкцією про порядок організації та ведення абеткових каталогів і картотек».

5.6 Під час зовнішнього оформлення АК каталожні шухлядки нумеруються по горизонталі зліва направо і згори вниз у межах кожної каталожної шафи. На етикетках шухлядок робляться написи, що відображають склад шухлядок за формою «від-до».

5.7 Кожні 40-60 карток в АК відокремлюються роздільниками.

5.8 Під час внутрішнього оформлення використовуються роздільники:

             - буквені – центральні (¹/₄ ширини);

             - складові – ліво- і правосторонні поперемінно (¹/₄ ширини);

             - словарні – широкі ліво- і правосторонні;

             - персоналії – широкі центральні.

5.9 Редагування АК може бути методичним або технічним; плановим і поточним; повним або вибірковим. Редагування АК здійснюється за «Інструкцією про порядок редагування абеткових каталогів і картотек».

5.10 Методичні зміни, що вносяться до АК, відображаються в картотеці методичних рішень (КМР)

VІ.  ЗВ’ЯЗОК  З  ІНШИМИ  КАТАЛОГАМИ

6.1 АК посідає головне місце в системі каталогів і картотек; виконує лише йому притаманні функції і має зв’язки із систематичним каталогом і картотеками через:

            - використання єдиного бібліографічного опису;

            - систематизації документів за єдиною класифікаційною системою;

            - використання розгалуженої мережі довідкових карток.

6.2 Під час оформлення бібліографічного запису на основній картці АК проставляються:

            - на лицьовому боці картки: поличний шифр і повні індекси класифікації за ББК

            що дає змогу встановити, як відображений  документ у систематичному каталозі;

            - на зворотному боці картки: відомості про додаткові картки, інвентарні номери

            або кількість примірників документів, місцезнаходження документів.

VІІ.  ДОПОМІЖНИЙ  АПАРАТ  ДО  КАТАЛОГУ

7.1 Методичні рішення щодо відображення в АК окремих видів документів (видання, що продовжуються; описаних під колективним автором; серіальних видань тощо) містяться у КМР.

VІІІ.   ІНФОРМАЦІЯ  ПРО  КАТАЛОГ.  ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ  КАТАЛОГУ  СЕРЕД  ЧИТАЧІВ

8.1 Інформування і популяризація АК відбувається:

            - засобами наочної інформації текстового і графічного характеру (плакат

            «Користуйтесь абетковим каталогом»);

            - усними заходами диференційованого (індивідуального і масового) характеру:

            консультацій, бесід, лекцій, екскурсій, бібліотечно-бібліографічних уроків, занять

            тощо;

            - виданням путівників і пам’яток для читачів;

            - з використанням комплексних форм і методів популяризації ДБА бібліотеки.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО  СИСТЕМАТИЧНИЙ  КАТАЛОГ  БІБЛІОТЕКИ

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Систематичний каталог (СК) є складовою частиною «Системи каталогів і картотек бібліотеки» загальноосвітнього навчального закладу.

1.2 СК розкриває фонд бібліотеки по змісту в галузевому і тематичному аспекті, картки якого розташовані за таблицями ББК.

1.3 СК розміщується в читальному залі бібліотеки.

1.4 СК за характером ведення є постійним, а за характером інформації – вибірковим читацьким.

ІІ.  ПРИЗНАЧЕННЯ  І  ФУНКЦІЇ  КАТАЛОГУ

2.1 СК призначений як для читачів, так і для службового користування.

2.2 СК виконує інформаційну, пошукову та освітню функції, які полягають в оперативному забезпеченні інформаційних запитів на документи з усіх галузей знань і проблем галузевого і міжгалузевого характеру, а також популяризації найбільш актуальної літератури.

2.3 СК забезпечує цілеспрямовану інформацію читачів про книги, які є в бібліотеці, дає наукове розкриття змісту фонду бібліотеки, своєчасно інформує про наявність у бібліотеці літератури з актуальних тем, сприяє більш швидкому обслуговуванню читачів.

2.4 СК використовується у внутрішній роботі бібліотеки: для комплектування та доукомплектування; під час систематизації документів; для інформаційно-бібліографічної та іншої бібліотечної роботи.

ІІІ.  ВІДОБРАЖЕННЯ  В  КАТАЛОЗІ  ФОНДІВ  БІБЛІОТЕКИ

3.1 До СК включаються картки з бібліографічними записами на документи українською і російською мовами.

3.2 В СК представлені всі наявні бібліотеці передруки творів і повторні видання.

3.3 СК містить бібліографічні записи різних видів документів, що надходять до бібліотеки, незалежно від того, на яких носіях інформації вони представлені. У ньому відображаються книги, брошури, видання, що продовжуються, атласи (зокрема у формі аркушів), альбоми та інші видання, що описуються як книги.

ІV.  СТРУКТУРА  КАТАЛОГУ

4.1 СК складається на основі «Таблиць ББК для дитячих та шкільних бібліотек».

4.2 Аналітичні описи на матеріали з журналів і газет включаються в каталог тимчасово в таких випадках:

          - на постанови центральних органів;

          - на постанови місцевих органів.

В міру опублікування і придбання бібліотекою окремих видань, вказаних матеріалів, аналітичні описи змінюються описами книг і брошур.

4.3 Картки з бібліографічними описами ґрунтуються в каталогах у відповідності з класифікаційним діленням. Група карток, що мають однакові індекси, створюють ділення каталогу.

4.4 В СК відображається галузева та художня література, що є у бібліотеці.

4.5 При наявності у бібліотеці декількох видань одного і того твору на картках СК ставиться відмітка, або штамп про те, що у бібліотеці є й інші видання цього твору.

V.  ОРГАНІЗАЦІЯ,  ВЕДЕННЯ,  РЕДАГУВАННЯ  КАТАЛОГУ

5.1 Основними документами, що визначають порядок організації, ведення і редагування СК, є чинні державні стандарти з питань каталогізації, які регламентують загальні правила складання бібліографічних описів різних видів документів, скорочень слів і словосполучень українською і російською мовами, наведення назв органів влади, місця видання, видавництв; методичні матеріали про порядок організації і ведення систематичних каталогів; «Положення про СК», таблиці ББК.

5.2 Для організації СК можуть використовуватися картки:

             - друковані;

             - машинописні;

             - отримані електронним способом;

             - написані від руки.

5.3 Включення карток до СК відбувається регулярно, один – два рази на місяць, залежно від обсягів нових надходжень.

5.4 Вилучення карток проводиться на основі актів на списання документів.

5.5 За роздільниками СК картки розставляються згідно з «Інструкцією про порядок організації та ведення систематичних каталогів і картотек».

5.6 Редагування СК може бути методичним або технічним; плановим і поточним; повним або вибірковим. Редагування СК здійснюється за «Інструкцією про порядок редагування систематичних каталогів і картотек».

5.7 Дані на каталог фіксуються в паспорті, який щороку коректується з урахуванням кількісних і якісних змін, що сталися в каталозі протягом року.

VІ.  ЗВ’ЯЗОК  З  ІНШИМИ  КАТАЛОГАМИ

6.1 СК посідає головне місце в системі каталогів і картотек, виконує лише йому притаманні функції і має зв’язки із систематичною картотекою статей через:

                    - використання єдиного бібліографічног опису;

                    - систематизації документів за єдиною класифікаційною системою;

                    - використання розгалуженої мережі довідкових карток.

VІІ.  ДОПОМІЖНИЙ  АПАРАТ  ДО  КАТАЛОГУ

7.1 Доповнює СК СКС, яка включає матеріали з журналів і газет українською і російською мовами передплачуваних бібліотекою і будується по тій схемі, що і каталог.

7.2 Для більш ефективного використання СК, зручності та використання пошуку книг потрібної тематики створено алфавітно-предметний покажчик (АПП) – ключ до СК, оформлено відповідні написи, плакати.

VІІ.  ІНФОРМАЦІЯ  ПРО  КАТАЛОГ.  ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ  КАТАЛОГУ  СЕРЕД  ЧИТАЧІВ

8.1 Інформування і популяризація СК відбувається:

                 - засобами наочної інформації текстового і графічного характеру;

                 - усними заходами диференційованого (індивідуального і масового) характеру:

                 консультацій, бесід, лекцій, екскурсій, занять тощо;

                 - виданням путівників і пам’яток для читачів;

                 - з використанням комплексних форм і методів популяризації ДБА бібліотеки.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО  СИСТЕМАТИЧНУ  КАРТОТЕКУ  СТАТЕЙ

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 СКС відображає матеріали з періодичних видань і збірників, в яких зацікавлені різноманітні категорії читачів і абонентів бібліотеки.

1.2 СКС обов’язкова для бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу.

1.3 СКС виконує читацькі і службові функції.

1.4 СКС організовується і ведеться бібліотекарем закладу.

1.5 СКС має рекомендаційний характер і служить доповненням до систематичного каталогу.

1.6 СКС забезпечує оперативну цілеспрямовану інформацію про економічну політику та суспільне життя сьогодення.

ІІ. ЗМІСТ  І  СТРУКТУРА  СКС

2.1 СКС доповнює систематичний каталог, так як включає картки на статті і матеріали із періодичних видань, що одержує загальноосвітній навчальний заклад.

2.2 Картотека будується у відповідності до систематичного каталогу за таблицями ББК для масових бібліотек.

2.3 В картотеці застосовуються тематичні рубрики:

            - постійні – для відокремлення персональних ділень і географічних назв;

            - тимчасові – для висвітлення найбільш важливих актуальних тем;

            - в межах кожної рубрики картки розставляються в зворотно хронологічному

              порядку;

            - картки з описом матеріалів різних років розділяються чистими роздільниками.

ІІІ.  ОРГАНІЗАЦІЯ  КАРТОТЕКИ

3.1 Картотека складається з друкованих і рукописних карток.

3.2 Бібліографічний опис статей проводиться у відповідності з ГОСТом 7.1 – 84 і в  бібліографічний запис включається: бібліографічний опис, анотація та класифікаційний опис.

3.3 На матеріали, які за змістом віднести до декількох ділень, складаються дублетні бібліографічні записи.

3.4 СКС зв’язується системою посилань з СК та КК.

3.5 Описування статей з періодичних видань і розстановка карток здійснюється в такі терміни:

              - розпис газет – щоденно;

              - розпис журналів – протягом 5 днів;

              - розстановка карток – щоденно.

ІV.  ОФОРМЛЕННЯ  КАРТОТЕКИ

4.1 Картотека оформляється роздільниками:

             - центральними;

             - лівосторонніми;

             - правосторонніми.

4.2 На роздільниках повинні бути такі написи:

             - індекс і формування рубрики;

             - перелік основних ділень і посилання.

4.3 На зовнішній стороні шухляди СКС проводиться:

             - порядковий номер шухляди (арабськими цифрами);

             - заголовок опису;

             - перший та останній склади карток.

V.  РЕДАГУВАННЯ  КАРТОТЕКИ

5.1 Генеральне редагування здійснюється щороку і передбачається планом бібліотеки.

5.2 Поточне редагування здійснюється одночасно з розстановкою карток і передбачає:

             - редагування структури;

             - створення нових рубрик;

             - вилучення карток, які втратили цінність.

VІ.  ПРОПАГАНДА  КАРТОТЕКИ

6.1 Пропаганду СКС веде бібліотекар.

6.2 Пропаганда здійснюється при проведенні індивідуальних і групових бесід з читачами, бібліотечно-бібліографічних занять,масових заходів,а також при виконанні бібліографічних довідок.

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО  КРАЄЗНАВЧУ  КАРТОТЕКУ  БІБЛІОТЕКИ

І.  ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Краєзнавча картотека (КК) – найбільш повне джерело інформації про видання та інші матеріали (у тому числі – рукописні, неопубліковані), присвячені краю і представлені в єдиному фонді бібліотеки загальноосвітньому навчальному закладу.

1.2 Основними критеріями відбору краєзнавчої літератури є ідеологічна, наукова і художня цінність матеріалу, що відображає особливість розвитку економіки, культури, історії краю.

ІІ.  ПРИЗНАЧЕННЯ  І  ФУНКЦІЇ

2.1 КК використовується в бібліографічній, інформаційній і масовій роботі бібліотеки.

2.2 КК – є одна з самих цінних в науково-бібліографічному відношенні елементів ДБА.

2.3 КК виконує функції читацького і службового характеру.

ІІІ.  ЗМІСТ  І  СТРУКТУРА

3.1 В КК бібліотеки включені картки з описом книг та статей журналів і газет про своє місто та область.

3.2 Із центральних газет та обласних періодичних видань відбираються всі публікації про місто, із місцевих – вибірково.

3.3 Матеріали систематизуються по ББК.

3.4 Всередині матеріал розташовують у слідуючому порядку:

            - офіційні документи;

            - книги за алфавітом прізвищ авторів;

            - статті в зворотній хронології;

            - матеріали розділу «Твори місцевих письменників» за алфавітом прізвищ.

3.5 Хронологічні рамки в КК не установлюються.

3.6 На каталожних картках із описом книг, статей, яких немає у фонді, роблять помітку про місцезнаходження даного матеріалу.

3.7 Матеріали із КК вилучати не рекомендується.

3.8 Дані про КК фіксуються в паспорті, який щороку коректується з урахуванням змін.